"А Він відказав: Та (авжеж) Я буду з тобою!" (Вих.0312)
Звісно, якщо Господь послав Мойсея з завданням, Він не відпустить його самого. Враховуючи величезний ризик, з цим пов'язаний, і велику силу, якої це вимагало, було б смішно для Бога посилати бідного самотнього єврея протистояти наймогутнішому царю в усьому світі, а потім залишати його самого. Неможливо уявити, щоб мудрий Бог прирівняв бідного Мойсея до фараона і величезних сил Єгипту. Тому Він говорить: "Авжеж Я буду з тобою", ніби не могло бути й мови про те, що Він пошле його самого.
У моєму випадку також діятиме те саме правило. Якщо я виконую Господнє завдання, просто покладаючись на Його силу та зосереджуючись лише на Його славі, то Він точно буде зі мною. Те, що Він посилає мене, зобов'язує Його підтримувати мене. Хіба цього недостатньо? Чого ще я можу бажати? Якби всі ангели та архангели були зі мною, я міг би зазнати невдачі; але якщо ВІН зі мною, я маю досягти успіху. Але мені треба подбати про те, щоб діяти гідно відповідно до цієї обітниці. Я не маю йти сором’язливо, без особливого ентузіазму, легковажно, безцеремонно. Якою людиною має бути той, з ким поруч Бог! У такому товаристві мені личить поводитися мужньо і, як Мойсей, безстрашно йти до фараона.
ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен