"Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможець не буде пошкоджений від другої смерті." (Об.0211)

Першу смерть ми мусимо пережити, якщо тільки Господь раптово не прийде до Свого храму. Тож будьмо готові до неї, очікуючи без страху, адже Ісус перетворив смерть із похмурої печери на прохід, що веде до слави.

Боятися слід не першої, а другої смерті; не розлуки душі з тілом, а остаточного відділення всієї людини від Бога. Оце і є справжня смерть. Вона вбиває всякий мир, радість, щастя, надію. Коли Бога немає — немає нічого. Така смерть набагато гірша, ніж просто перестати існувати: це існування без життя, яке робить існування вартісним.

Якщо ж, з Божої благодаті, ми будемо боротися до кінця і переможемо в цій славній боротьбі, то друга смерть не торкнеться нас своїм холодним дотиком. Ми не маємо боятися смерті й пекла, бо отримаємо вінець життя, який не в’яне. Як це зміцнює нас у боротьбі! Вічне життя варте боротьби всього життя. Уникнути шкоди від другої смерті — це те, заради чого варто боротися протягом усього життя.

Господи, дай нам віру, щоб ми перемогли, і даруй нам благодать залишитися неушкодженими, навіть коли гріх і сатана переслідують нас по п’ятах!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен