Пастор Карл Генрі Стівенс

Природна, анімалістична любов, в якій людина здатна жити, вимагає, щоб вона була задоволена. Вона завжди думає про потребу. Вона має лиху фантазію і живиться з багатьох джерел, не знаходячи спокою. Це бажання з пожадливістю і бажання постійно. Це любов, яка не є любов'ю, як ми знаємо Любов.

Справжня Любов задоволена собою, а не тим, що робить. Вона служить і тягнеться із цілком задоволеним та розуміючим серцем, щоб віддавати себе знову і знову. Як чудово! Без того, щоб любов робила хоч якусь річ для вироблення того, якою люди думають, що вона має бути, вона успішна в тому, чим є. Бог є любов. Ця любов ніколи не робить нічого на показ. Вона не прагне стати чимось більшим ніж вона є. Її не можна перевершити. Навіть якщо її ніколи не зрозуміють, це все одно любов. Любов є любов. Ми не можемо додати до неї або вдосконалити її, незалежно від того, що вона робить; і ми не можемо відняти від неї, щоб зробити хоч якось меншою. Бог - це любов, і ми такі, як Він, у цьому нинішньому світі (1Ів.0417). Ми є любов.

Ви колись зустрічали людей, які мають Божу любов? Можливо, вони не багато говорять, але те, що виходить із їхнього серця, допомагає вам. Любов настільки присутня, що ви приймаєте служіння, яке перевищує тисячі слів консультування та гуманістичної психології. Безсумнівно, що проникнення любові виходить за межі знань і за межі нашого розуміння, задовольняючи потребу в собі просто як побічний продукт того, чим вона є.