Пастор Карл Генрі Стівенс

"Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє… Упало на добрую землю, і, зійшовши, уродило стокротно… Те, що на добрій землі, це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості." (Лк.0805,08,15)

Четвертий слухач став першим, оскільки він прийняв Слово так, ніби воно було особисто адресоване йому. Він не погодився з тим, що це послання для інших, але взяв його для себе. Кожне нове слово від Бога вимагає негайного відгуку віри від людини. Четверта людина була Божественно зумовлена пересвідчити віру. Він був чесний із почутим і освячений тим, що сказав Бог.

У той момент, коли людина бариться у відгуку віри, вона затримує дію Бога. Вона залишає відкритим шлях для неспокою, тому що не одразу ввійшла у відпочинок віри. Як тільки людина не вірить Богові, коли Він відкриває правду, вона перестає бути чесною. Вона може думати, що вона покірна через своє ставлення до себе, але насправді вона приймає ставлення беззаконня замість того, щоб прислухатись до милості.

Замість того, щоб тримати себе в полі зору, забудьте про себе та зосередьтесь на Божому Слові з вірою. Слухач, що так робить, зберігає Слово. Навіть його невдачі повертають його до Слова. Бог задумав, щоб Слово стало джерелом переконання в життя Христа. Так часто люди, замість того, щоб бути оживленими останнім об’явленням від Бога, віддаляються в спогади і відчувають, що Бог докоряє їм. Боже Слово переконує нас до навернення. Переконанння є носієм життя. Переконання в тому, ким ми є, стає переконанням у тому, що Він зробив, і ким ми є в Ньому.