Літо
Літо приходить зі спекою. Якщо насіння знаходиться глибоко в ґрунті, а поживні речовини рясно приносять в нього життя, коріння цього насіння будуть рости глибоко, в той час як стовбур і зелень проростатимуть. Коріння визначають урожайність в жнива; вони повинні добре заглибитися, щоб їх не обпекла стихія.
Так само і в нашому житті. Ми повинні заглибитися, щоб бути плідними. Прийняття милості - це ми починаємо мати спільність з роботою, яку забезпечив Ісус, Його незмінною Завершеною роботою з відкуплення. Коли надходить спека, і ми відчуваємо піт, обов’язково послідує виснаження, якщо у нас немає місця освіження. Милість дивовижна в такі часи, коли ми втомлені та обпечені. Ми можемо прийти і дозволити прохолодній воді милості та благодаті освіжити наше життя. Як тому, хто перетинає пустелю, потрібен оазис, так само і нам. Якщо ми не знайдемо його, ми похитнемось, а виснаження призведе до теплового удару, і все буде втрачено.
Відпочинок та освіження оживляють серце. Зупиніться і повторіть дію милості та насолоджуйтесь відкриттям краси благодаті. Якщо ми не відпочиваємо, ми можемо просто продовжувати хитатися в рутині. Бігати далі порожнім - типовий режим для тих, хто не розрізняє необхідності відпочинку. Диявол користується перевтомою і запущеними почуттями, тому що захист відключений. Освіження оновлює розум і бачення. Поки я думаю про правду, що все, що я насправді заслуговую, було прибито до хреста і переможене кров'ю Ісуса, я отримую нову перспективу надії. Апостол Павло пише: "Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами" (Дії0319). Погодження з Богом і тим, що Він зробив, змінює наше мислення. Ми стаємо христоцентричними, а не егоцентричними.
Літо - дивовижна пора, якщо наше коріння глибоко, і ми відвідуємо правильні місця для освіження. Я думаю про той вірш, де псалміст написав: "Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає" (Пс.9101). Яка картина! Навколо тепло, він мешкає в Божій присутності, і він залишається в прохолоді у Його тіні. Знову ми бачимо картину того, як Христос бере на Себе всю спеку і всю силу удару стихії, щоб попіклуватися про нас у Його присутності. Це головний оазис. Юда пише про нашу духовну вправу: "Бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя" (Юда0121). Так само як милість - це тепла ковдра у глуху зимову пору року, так і милість - дерево ялівцю в пустелі. Шукайте милості та зростайте!
Осінь
Осінь - ще одна унікальна пора року. У смерті ми бачимо такі кольори на листі дерев. Часто люди спеціально їдуть, щоб побачити яскраве листя. Насправді дерево не вмирає; воно зберігає всю свою енергію для збереження життя взимку. Осінь - це час чергової підготовки. Жвавість літа закінчується, і темрява настає із скороченням світлового дня. Темрява може бути складною, особливо після закінчення такої пори світла. Навесні та влітку все ясне і тепле, але повзуча темрява осені може привнести невідомість. Милість - це справжня допомога в такі часи, коли речі не такі чіткі. Здається, все, що мало зелене життя, стає безплідним. Милість вчить нас у ці часи не ходити за видимим. Милість вказує на царюючого Христа, навіть якщо ми можемо не бачити Його; Він настільки ж близько, як згадка Його імені. Христос обіцяє освітлити нашу темряву і піднести наші долини. У темряві ми повинні бути спокійними і знати, що Він Бог. Йов пише: "Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло" (Йов1222). Так само, як каже псалміст: "Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі! З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів! Села" (Пс.4611).
Для нас мова милості - це мова благодаті. Вона буде говорити правду, навіть якщо ми цього не бачимо або не відчуваємо. У ці часи нашій вірі може справді бути кинутий виклик, оскільки ми так орієнтовані на відчутне. Милість проголошує, що саме зробив Христос, і що в Його час виявлення це буде досконалим. Він обіцяє вдосконалити те, що стосується нас. У ці темні часи ми не повинні ставити під сумнів, хто ми і що робимо. Ми повинні чути мову милості та бачити невидиме.
У якій би порі ми не знаходились, Бог з нами. Часто, коли ми не можемо відчути Його або маємо відчуття, що бовтаємось, не маючи за що триматись, це якраз коли Він міцно тримає нас. Ці пори року не є гламурними, але "наділення чимось" в долині - вічне. Вічна мета полягає в тому, щоб Христос мав більшу частину нас самих, оскільки ми вже маємо всього Його. Ці випробування задіюють серце і підігрівають Його віру, Його надію та Його любов.
Мені пригадується той час в Україні, коли я там жив і було дуже туго з грошима. Раз на місяць ми отримували чек місячної підтримки з дому. Суми коливались, але здебільшого були приблизно такими ж. І коли ти вже склав найкращі плани і все розклав по місцям, Бог ніби витягнув килимок з під нас, щоб перевірити нашу впевненість. Легко говорити духовно, коли все в порядку; зовсім інша справа - довіряти, коли речі непередбачувані, втрата неминуча. Цього конкретного дня я отримав чек, і після покриття наших витрат не залишилось грошей, чим платити за їжу чи транспорт на наступний місяць. Зазвичай, я люблю пригоди та виклики, але цього дня здавалося, ніби я отримав під дих. Я сидів на своїй кухні, дивлячись на плитку на підлозі, і мені прийшла в голову така думка: "Боже, де ти?" Почуття жалю до себе почало закрадатися, і гнів закипав у моєму серці. Стук у двері перервав мій транс. Коли я їх відкрив, там був дорогий чоловік з моєї церкви, який стояв там із двома мішками в руках. Він сказав, що ми сьогодні були в нього на серці і що Бог сказав йому принести ці мішки. На мій подив, мішки були повні риби, яловичини та свинячих ребер разом з овочами тощо. "Я власник м'ясофабрики і хочу благословляти вас і вашу дружину весь час, що ви тут. Я даватиму вам, тому що Бог все мені дав". Я був так приголомшений, Господь ніби казав: "Я з тобою. Не сумнівайся в Мені; Я вірний". Цей дорогоцінний чоловік був використаний Богом, щоб благословляти мене і мою дружину протягом декількох років з невимовною щедрістю. Божа доброта упокорює і виявляє Його досконале забезпечення. Його шляхи ніколи не мають нестачі в Його забезпеченні. Божа благодать провадить нас туди, де Він буде вірно підтримувати нас, і ми ніколи не будемо самі.
