Мойсей був чоловіком із проклятого племені (Бут.4905-07), але Бог використав його, щоб вивести ізраїльтян з Єгипту. Ми є людьми під прокляттям гріха, але Ісус Христос виводить нас із рабства через Його досконалу тотожність.
Він обернув наше прокляття на благословення (Втор.2306; Неем.1302), ставши прокляттям для нас (Гал.0313). Нас виводить із рабства Дух, Який провадить нас у всій правді. Велика проблема полягає в тому, що багато людей не чують, що говорить Божий Дух, і тому живуть без звільняючого прикладання життя. Вони ніколи не відкривають благословіння. Вони не пам’ятають, що сказав Бог, і не вправляються в вірі у те, що Він робить. Те, що говорить Бог, звільнить людей від того, ким вони є.
Подивіться, хто пам’ятає, що говорить Бог, і подивіться, хто забуває, і ви побачите різницю між прокляттям і благословенням. Один чекає з обітницею, а інший дозволяє пройденому часу звести нанівець його віру в обіцянку. Ізраїль не чекав з Богом того, що було обіцяно. Коли вони не отримали обіцяного Богом, вони довели, що не були зайняті Тим, Хто дав обітницю. Замість того, щоб бути зайнятими планом і метою Того, Хто дав обітницю, їхньою зайнятістю стало занепокоєння, і вони жили без життя і без обітниць.
Ситуації не дадуть вам терпіння дочекатися обіцяного. Лише спільність із терпінням Того, Хто дав обітницю, дає вам благодать відкрити для себе Його в, як нам здається, затримках Його плану.
