"І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечистилися, і почуєте огидження перед самими собою за всі ваші лиха, які наробили..." (Єз.2043)

Коли ми прийняті Господом і стоїмо в місці прихильності, миру та безпеки, тоді ми спонукані покаятися у всіх наших невдачах та помилках перед нашим милосердним Богом. Покаяння настільки цінне, що ми можемо назвати його діамантом чистої води, і це солодко обіцяно Божим людям як один з найосвячуючіших результатів спасіння. Той, хто приймає покаяння, також дає покаяння; і Він дає його не зі "скриньки гіркоти", а з "тіста в меду" (Вих.1631), яким Він годує Своїх людей. Відчуття прощення, купленого кров’ю, та незаслуженої милості – це найкращий засіб розчинити кам’яне серце. Чи ми почуваємося твердими? Давайте думати про заповітну любов, і тоді ми залишимо гріх, будемо оплакувати гріх і зневажатимемо гріх; так, ми будемо зневажати себе за те, що грішимо проти такої безмежної любові. Давайте прийдемо до Бога з цією обітницею покаяння і попросимо Його допомогти нам пам’ятати, покаятися, пошкодувати і розвернутися. О, якби ми могли насолоджуватися таненням святого смутку! Яким полегшенням був би потік сліз! Господи, вдар по скелі або промов до скелі, і зроби так, щоб потекла вода!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен