Коли віруючий живе плоттю, єдине, що його турбує, це питання, які стосуються плоті. В Євангелії від Матвія 0621 сказано: "Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!". Ось чому так важливо ховати Боже Слово у наших серцях (Пс.11911).
Процеси, через які ми проходимо в подорожі благодаті, вчать нас бути уподібненими до образу Сина (Рим.0829) через внутрішню роботу Божого уряду в теантричній дії – Трійця контролює душу через позитивну волю до забезпечень Божої благодаті. Боже забезпечення для кожної окремої деталі нашого життя - це завжди благодать. Він ніколи не може мати справу з людиною поза благодаттю.
Я пізнав Бога в темряві більше, ніж будь-коли пізнавав у світлі. Я більше пізнав Бога на колінах, плачучи і будучи дуже близьким до відчаю - живучи в парадоксі віри, але довіряючи Богові, а не ситуаціям. Коли я довірився Йому, Бог передав Свій характер через Його обітниці. Бог ніколи не підводив людину.
Моральність життєво необхідна для нашого суспільства. Вона зберігає національну сутність та захищає особисту свободу, права та власність. Але коли ми дозволяємо моральному світлу замінити Божественне, це стає перешкодою для духовного перемінення.