Пастор Карл Генрі Стівенс

"Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує" (Еф.0429).

Наші природні схильності не здатні виробити нічого, крім гнилих слів; однак віруюча людина, яка насичується орієнтацією на благодать і мисленням в благодаті, здатна збудовувати інших, служачи цією благодаттю слухачеві. Віруюча людина, яка приймає Божу благодать на марно (2Кор.0601), не давши їй стати дієвою і результативною в її душі, рано чи пізно, буде зовні відрізнятись лайкою (злими словами), що відображає ницість її внутрішніх схильностей гіркоти, гніву, люті, недоброзичливості, неприязні та обурення (Еф.0431).

На противагу цьому, ми бачимо в наступному вірші, що віруюча людина, яка приймає Божу благодать і дозволяє їй діяти в її душі, матиме ніжне серце, яке зовні виражатиметься добротою, бажанням допомогти, співчуттям, розумінням і прощенням по відношенню до інших. Вона знає, що її пробачили. "А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив" (Еф.0432).

Коли віруюча людина вирішує функціонувати в Царстві, усі скарби Божої природи стають реальністю, яку можна пересвідчити!