Коли хтось має власні бажання в благодаті, він, можливо, бере право, яке звільнить його від Божого плану. Благодать не поширюється на те, щоб ми могли з власної волі піти проти Божого плану. Благодать - це достатність спілкування з Особою в межах плану.
"Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє… Упало на добрую землю, і, зійшовши, уродило стокротно… Те, що на добрій землі, це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості." (Лк.0805,08,15)
Псалом 3402 говорить: "Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!". Уявіть, як віруюча людина за будь-якого часу благословляє Господа. Псалом 15006 говорить: "Все, що дихає, хай Господа хвалить".
