Якщо ми маємо безумовну любов, ми можемо нести тягар інших. Безумовна любов не обвинувачує іншу людину. Вона любить поза знанням факту того, що людина зробила. Інші люди отримують любов не від нас, а через Святого Духа в нас.
Природна, анімалістична любов, в якій людина здатна жити, вимагає, щоб вона була задоволена. Вона завжди думає про потребу. Вона має лиху фантазію і живиться з багатьох джерел, не знаходячи спокою. Це бажання з пожадливістю і бажання постійно. Це любов, яка не є любов'ю, як ми знаємо Любов.
Ми живемо в віці знань. Інформація вражає нас з усіх сторін пропозиціями та висновками. З усім цим просуванням вперед ми мусимо запитати себе: "Чого ми вчимося? Що ми застосовуємо і пересвідчуємо у нашому житті?" Часто ми чуємо слова і не усвідомлюємо їх повного значення. Світськість дає нові визначення речам відповідно до культурних норм.
Слухання здається є втраченим мистецтвом для багатьох християн. Це один з найбільших викликів, які Святий Дух має з віруючими — змусити людей слухати.