Багато разів ми жертвуємо мудрістю Слова через гордість, пожадливість або егоїстичні бажання. Ми дозволяємо нашій плоті фантазувати, а не роздумувати над Словом вдень і вночі, дозволяючи йому бути перенесеним у мудрість, як це робив псалміст (Пс.0102).
Якщо ми провокуємо і заздримо, ми комунікуємо систему марнославства, в якій ми живемо. Система невпевненості, в якій ми живемо оскільки нам бракує свободи, переносить нас до емоційно хворого, психічно слабкого та інфантильного місця пробування, де живемо під прокляттям.
Я хотів би побачити обличчя сатани і пекельних демонів, коли Господь Ісус вийшов із могили.
Павло отримував задоволення в з’ясуванні, що робить вседостатня благодать. Він тричі благав Господа вийняти йому колючку з тіла.