Пастор Карл Генрі Стівенс

"А Мойсей узяв намета, та й нап'яв його поза табором, далеко від табору, і назвав його: скинія заповіту" (Вих.3307).

Ми чули стільки тверджень про те, що означає піти поза табір; однак, одне видається найбільш відповідним. Є табір, який поширює все людське і бере свій початок з першого Адама. Цей табір - це натуралізм, сфера природних речей (на противагу духовним). Люди в пошуках сенсу стали дуже залежними від природних речей. Природні поклоніння та релігійні системи розпусні, і багато хто захоплюється.

Поки Мойсей перебував на горі у духовному обміні з Богом, діти Ізраїлю внизу почали поклонятися золотому теляті (Вих.32). Вони могли бачити теля, могли торкатися його; це було щось природне.

Сьогодні ситуація з багатьма природними формами релігії майже така ж, але лише одне місце духовного зростання. Мойсей поставив скинію заповіту (збору) поза табором. Це говорить про Спільне Тіло Ісуса Христа. Тіло Христове - це духовне місце, віддалене від усього природного. Нас просять вийти до Нього поза табір, щоб полишити те, що є природним, задля життя у Спільному Тілі Христовому. Це не означає залишити свою церкву; це просто означає залишити свою прив’язаність до тих речей, які є природними.