СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

26/365 БОГ ПРОГАНЯЄ СТРАХ

26/365 БОГ ПРОГАНЯЄ СТРАХ

"Бо нема ворожби поміж Яковом, і чарів нема між Ізраїлем." (Чис.2323)

Як це має викорінити всі дурні, забобонні страхи! Навіть якби в чаклунстві та прикметах була якась правда, вони не могли б вплинути на Господніх людей. Тих, кого Бог благословляє, демони проклясти не можуть.

Безбожні люди, як Валаам, можуть підступно замишляти повалення Господнього Ізраїлю; але з усією своєю таємністю та хитрістю вони приречені на провал. Їхній порох вологий, лезо їхнього меча затуплене. Вони гуртуються; але оскільки Господь не з ними, вони гуртуються марно. Ми можемо сидіти спокійно і дозволити їм плести свої сіті, бо ми не будемо вловлені ними. Хоча вони кличуть на допомогу Вельзевула та використовують усю його зміїну майстерність, це не допоможе їм: заклинання не спрацюють, ворожіння обдурить їх.

Яке це благословення! Як це заспокоює серце! Божі Якови борються з Богом, але ніхто не буде боротися з ними та перемагати. Божі Ізраїлі мають силу з Богом і перемагають, але ніхто не матиме сили перемогти їх. Нам не потрібно боятися самого диявола, ані жодного з тих таємних ворогів, чиї слова сповнені обману, а плани глибокі та незбагненні. Вони не можуть завдати шкоди тим, хто вірить у живого Бога. Ми не піддаємося дияволу та всім його легіонам.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

27/365 ДОРОГОЦІННЕ ПОКАЯННЯ

27/365 ДОРОГОЦІННЕ ПОКАЯННЯ

"І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечистилися, і почуєте огидження перед самими собою за всі ваші лиха, які наробили..." (Єз.2043)

Коли ми прийняті Господом і стоїмо в місці прихильності, миру та безпеки, тоді ми спонукані покаятися у всіх наших невдачах та помилках перед нашим милосердним Богом. Покаяння настільки цінне, що ми можемо назвати його діамантом чистої води, і це солодко обіцяно Божим людям як один з найосвячуючіших результатів спасіння. Той, хто приймає покаяння, також дає покаяння; і Він дає його не зі "скриньки гіркоти", а з "тіста в меду" (Вих.1631), яким Він годує Своїх людей. Відчуття прощення, купленого кров’ю, та незаслуженої милості – це найкращий засіб розчинити кам’яне серце. Чи ми почуваємося твердими? Давайте думати про заповітну любов, і тоді ми залишимо гріх, будемо оплакувати гріх і зневажатимемо гріх; так, ми будемо зневажати себе за те, що грішимо проти такої безмежної любові. Давайте прийдемо до Бога з цією обітницею покаяння і попросимо Його допомогти нам пам’ятати, покаятися, пошкодувати і розвернутися. О, якби ми могли насолоджуватися таненням святого смутку! Яким полегшенням був би потік сліз! Господи, вдар по скелі або промов до скелі, і зроби так, щоб потекла вода!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

2/365 ЗАВОЮВАННЯ ДО ПЕРЕМОГИ

2/365 ЗАВОЮВАННЯ ДО ПЕРЕМОГИ

"А Бог миру потопче незабаром сатану під ваші ноги." (Рим.1620)

Ця обітниця добре випливає з вчорашньої. Ми, очевидно, повинні уподібнюватися до нашого заповітного Голови не лише в Його вжаленій п'яті, але й у Його перемозі над лукавим. Навіть під нашими ногами стародавній дракон буде потоптаний. Римські віруючі були засмучені чварами в церкві; але їхній Бог був "Богом миру" і дав їм спокій душі. Заклятий ворог робив підніжки необережним і обманув серця простих; але йому мало дістатися найгірше, і його мали затоптати ті, кого він турбував. Ця перемога не прийде до Божих людей завдяки їхній власній майстерності чи силі; але Сам Бог зітре сатану. Хоча це буде під їхніми ногами, все ж топтання буде лише від Господа.

Давайте будемо сміливо топтати спокусника! Не лише нижчі духи, але й сам князь темряви має впасти перед нами. У беззаперечній впевненості в Богові сподіваймося швидкої перемоги. "Незабаром". Слово задоволення! Незабаром ми придавимо ногою стародавнього змія! Яка радість крушити зло! Яке безчестя для сатани – бути розтрощеним людськими ногами! З вірою в Ісуса потопчімо спокусника.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ. Ч.Г. Сперджен

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ. Ч.Г. Сперджен

Обітницю від Бога можна дуже повчально порівняти з чеком, виписаним на замовлення. Він дається віруючому з метою дарування йому чогось доброго. Це не означає, що він повинен зручно прочитати його, а потім покінчити з ним. Ні, він повинен ставитися до обітниці як до реальності, як людина ставиться до чека.

Він повинен прийняти обітницю та підтвердити її своїм іменем, особисто прийнявши її як правду. Він повинен вірою прийняти її як свою. Він скріплює своєю печаткою, що Бог правдивий, і вірний щодо цього конкретного слова обітниці. Він йде далі і вірить, що має благословення в тому, що має певну обітницю, і тому він ставить під нею своє ім'я, щоб засвідчити отримання благословення.

Зробивши це, він повинен з вірою представити обітницю Господу, як людина подає чек до каси Банку. Він повинен благати про неї в молитві, очікуючи її виконання. Якщо він прийшов до Небесного банку у встановлений день, він отримає обіцяну суму негайно. Якщо ж дата має бути пізніше, він повинен терпляче чекати її прибуття; але тим часом він може вважати обіцянку грошима, тому що Банк обов'язково заплатить, коли настане належний час.

Дехто не додає підтвердження віри до чека, тому нічого не отримує; інші ж недбало його пред'являють, і вони також нічого не отримують. Це не вина обітниці, а тих, хто не діє з нею здоровим глуздом, по-діловому.

Бог не дав жодної обітниці, яку б Він не викупив, і не заохочував жодної надії, яку б Він не виконав. Щоб допомогти моїм братам повірити в це, я підготував цю невелику книгу. Вигляд самих обітниць добрий для очей віри: чим більше ми вивчаємо слова благодаті, тим більше благодаті ми отримаємо з цих слів. До підбадьорливих уривків з Писання я додав власні свідчення, плід випробувань та досвіду. Я вірю всім Божим обітницям, але багато з них я особисто випробував і засвідчив. Я бачив, що вони правдиві, тому що вони виповнилися для мене. Це, я сподіваюся, може бути підбадьорливим для молодих; і не без розради для старших. Досвід однієї людини може бути надзвичайно корисним для іншої; і саме тому Божий чоловік у давнину писав: "Шукав я був Господа, і Він озвався до мене"; і знову: "Цей убогий взивав, і Господь його вислухав" (Пс.34).