СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога." (Мт.0508)

Чистота, саме чистота серця, – це головна мета, до якої ми прагнемо. Нам потрібно бути очищеними зсередини через Духа та Слово, а потім ми очистимося зовні через освячення та послух. Існує тісний зв’язок між прихильностями та розумінням: якщо ми любимо зло, ми не можемо зрозуміти те, що є добрим. Якщо серце нечисте, око буде помутнілим. Як можуть ті люди, які люблять несвяте, побачити святого Бога?

Який привілей бачити Бога тут! Один проблиск Його – це Небеса внизу! У Христі Ісусі чисті серцем бачать Отця. Ми бачимо Його, Його правду, Його любов, Його задум, Його суверенність, Його заповітний характер, так, ми бачимо Його самого у Христі. Але це можна усвідомити лише тоді, коли гріх тримається подалі від серця. Тільки ті, хто прагне побожності, можуть вигукнути: "Мої очі постійно до Господа" (Пс.2515). Бажання Мойсея: благаю Тебе, "покажи мені славу Свою" (Вих.3318) може справдитися в нас лише тоді, коли ми очистимо себе від усієї неправедності. Ми "будемо бачити Його, як Він є" (1Ів.0302); і "кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе" (1Ів.0303). Насолода теперішнім спілкуванням і надія на блаженне бачення є нагальними мотивами для чистоти серця та життя. Господи, зроби нас чистими серцем, щоб ми могли бачити Тебе!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Хоч Я тебе мучив, та мучити більше тебе вже не буду!" (Наум0112)

Страждання мають межу. Бог посилає їх, і Бог їх усуває. Чи зітхаєте ви і кажете: "Коли ж буде кінець?" Пам’ятайте, що наші печалі неодмінно і остаточно закінчаться, коли це бідне земне життя закінчиться. Давайте тихо чекати і терпляче переносити волю Господа, поки Він не прийде.

Тим часом наш Небесний Отець забирає різочку, коли Його задум щодо її використання повністю виконано. Коли Він позбавить нас нашої дурості, більше ударів не буде. А якщо страждання послане для випробування, щоб наші чесноти прославили Бога, воно скінчиться тоді, коли Господь зробить так, що ми засвідчимо Йому хвалу. Ми не хотіли б, щоб страждання зникли, доки Бог не отримає від нас всю честь, яку ми можемо Йому віддати.

Можливо, сьогодні настане "велика тиша" (Мт.0826). Хто знає, коли ці розбурхані хвилі поступляться місцем морю, гладенькому, мов скло, а морські птахи сядуть на тихі хвилі? Після довгих страждань молотило вішають, а пшениця спочиває в коморах. Можливо, ще до того, як мине багато годин, ми будемо такими ж щасливими, якими нині є засмученими. Господу неважко перетворити ніч на день. Той, Хто посилає хмари, може так само легко очистити небо. Будьмо бадьорими. Краще попереду. Заспіваймо "Алілуя" заздалегідь.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Поверне з неволі Господь, Бог твій, тебе." (Втор.3003)

Божі люди можуть продати самі себе в неволю через гріх. Який це гіркий плід — від надзвичайно гіркого кореня! Яке це рабство, коли Божа дитина продана під владу гріха, скута кайданами сатани, позбавлена свободи, обкрадена у силі молитви й радості в Господі! Пильнуймо, щоб не потрапити в таку неволю; але якщо це вже сталося з нами, не впадаймо у відчай.

Ми не можемо залишатися в рабстві назавжди. Господь Ісус заплатив надто високу ціну за наше викуплення, щоб залишити нас у руках ворога. Шлях до свободи — це: "Навернешся до Господа, Бога свого" (Втор.3002). Там, де ми вперше знайшли спасіння, ми знайдемо його знову. Біля підніжжя Христового хреста, визнаючи свій гріх, ми знайдемо прощення і визволення. Крім того, Господь хоче, щоб ми слухали Його голосу стосовно всього, що Він заповідав, і виконували це усім серцем і всією душею. Тоді наша неволя скінчиться.

Часто пригніченість духу й глибокі душевні страждання зникають, щойно ми відвертаємося від своїх ідолів і схиляємося в покорі перед живим Богом. Ми не повинні бути невільниками. Ми можемо повернутися до громадянства Сіону — і зробити це негайно. Господи, поверни нас з неволі!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен