Ukrainian Ukrainian

СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

18/365 ХРИСТОС ТА ЙОГО ДІТИ

18/365 ХРИСТОС ТА ЙОГО ДІТИ

"Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння." (Iс.5310)

Наш Господь Ісус не помер даремно. Його смерть була жертовною: Він помер як наш Заступник, тому що смерть була покаранням за наші гріхи; і оскільки Його Заступництво було прийнято Богом, Він спас тих, за кого приніс Свою душу в жертву. Смертю Він став подібним до пшеничного зерна, яке приносить рясний плід. Мають далі послідувати діти Ісусу; Він "Отець вічності". Він скаже: "Ось Я та діти, яких Ти Мені дав" (Євр.0213).

Чоловік вшанований у своїх синах, а Ісус має Свій сагайдак, повний цих стріл могутніх людей. Людина представлена у своїх дітях, так само, як і Христос у християнах. Життя людини здається продовжується і розширюється у її насінні; так само життя Ісуса продовжується у віруючих.

Ісус живе, адже бачить Своє насіння. Він пильно дивиться на нас, Він насолоджується нами, Він визнає нас плодом мук Своєї душі. Радіймо, що наш Господь не перестає насолоджуватися результатами Своєї страшної жертви і що Він ніколи не перестане милуватися плодами Своєї смерті. Ті очі, які колись плакали за нас, тепер оглядають нас із насолодою. Так, Він дивиться на тих, хто дивиться на Нього. Наші погляди зустрічаються! Яка це радість!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

4/365 У СПОКІЙНОМУ ВІДПОЧИНКУ

4/365 У СПОКІЙНОМУ ВІДПОЧИНКУ

"І покладу їх безпечно (зроблю так, щоб вони лежали безпечно)." (Ос.0220)

Так, святі мають мати мир. Уривок, з якого взято це благодатне слово, говорить про мир "з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі". Це мир із земними ворогами, з таємничими злими силами та з дрібними неприємностями! Будь-що з цього може завадити нам лягти, але жодне з них не зробить цього. Господь повністю знищить те, що загрожує Його людям: "Лука й меча та війну знищу з землі". Мир буде справді глибоким, коли всі знаряддя неспокою будуть розбиті на шматки.

З цим миром прийде відпочинок. "Він і в спанні подасть другові Своєму!" (Пс.12702) Повністю забезпечені та Божественно заспокоєні, віруючі лягають у спокійному відпочинку.

Цей відпочинок буде безпечним. Одне діло лежати, але зовсім інше — "лежати безпечно". Ми приведені до обіцяної землі, дому Отця, оселі любові та лона Христа: безперечно, тепер ми можемо "лежати безпечно". Віруючому безпечніше лежати в мирі, ніж сидіти та хвилюватися.

"На пасовиськах зелених оселить мене (Він робить так, щоб я лежав на зелених пасовиськах)" (Пс.2302). Ми ніколи не відпочиваємо, доки Утішитель не зробить так, щоб ми лягли.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

12/365 ЛЮБОВ ДО КІНЦЯ

12/365 ЛЮБОВ ДО КІНЦЯ

"Бо Господь не навіки ж покине!" (Пл.Єр.0331)

Він може відкинути на деякий час, але не назавжди. Жінка може залишити свої прикраси на кілька днів, але вона не забуде їх і не викине їх на купу гною. Це не властиве для Господа відкидати тих, кого Він любить: тому що "полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх" (Ів.1301). Дехто говорить про наше перебування в благодаті та поза нею, ніби ми як кролики, які залізають та вилізають зі своїх нір: але насправді це не так. Господня любов — це набагато серйозніша та триваліша річ, ніж це.

Він обрав нас від вічності, і Він любитиме нас протягом усієї вічності. Він полюбив нас так, що помер за нас, і тому ми можемо бути впевнені, що Його любов ніколи не помре. Його честь настільки переплетена зі спасінням віруючого, що Він не може відкинути його так само, як не може скинути власні шати позиції Царя слави. Ні, ні! Господь Ісус, як Голова, ніколи не відкидає Своїх членів; як Чоловік, Він ніколи не відкидає Своєї нареченої.

Чи думав ти, що тебе відкинуто? Чому ти так погано думав про Господа, Який заручив тебе з Собою? Відкинь такі думки і ніколи більше не дозволяй їм оселятися у твоїй душі. "Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав (передбачив)" (Рим.1102). "Ненавиджу розвід (покидати)" (Мал.0216).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

36/365 СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЗАДОВОЛЕНА

36/365 СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЗАДОВОЛЕНА

"І побачу ту кров, і обмину вас." (Вих.1213)

Мій власний погляд на дорогоцінну кров служить мені втіхою; але саме Господній погляд на неї забезпечує мою безпеку. Навіть коли я не можу на неї дивитися, Господь дивиться на неї і через неї оминає мене. Якщо я не почуваюся так спокійно, як мав би, бо моя віра тьмяна, то я все одно в безпеці, бо око Господа не тьмяне, і Він пильно дивиться на кров великої Жертви. Яка ж це радість!

Господь бачить глибокий внутрішній сенс, безкінечну повноту всього, що означає смерть Його дорогого Сина. Він бачить це зі спокійним спомином про задоволену справедливість і всі Його незрівнянні якості прославлені. Він дивився на творіння у його розвитку і сказав: "Воно вельми добре"; але що Він говорить про викуплення в його повноті? Що Він говорить про послух аж до смерті Свого Улюбленого Сина? Ніхто не може висловити Його задоволення Ісусом, Його відпочинок у приємних пахощах, які Ісус підніс, коли приніс Себе непорочного Богові (Еф.0502; Євр.0914).

Тепер спочиваймо в тихій безпеці. Ми маємо Божу Жертву та Боже Слово, щоб створити в нас відчуття досконалої безпеки. Він пройде повз, Він мусить оминути нас, бо не пощадив нашого славного Заступника. Справедливість об’єднується з любов'ю, щоб забезпечити вічне спасіння всім окропленим кров'ю.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен