СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя, щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно." (Мт.0603-04)

Жодної обітниці не дано тим, хто подає милостиню, щоб їх бачили люди. Вони вже отримують свою нагороду одразу й не можуть сподіватися, що їм заплатять двічі.

Ховаймо нашу благодійність— так, ховаймо навіть від нас самих. Давайте так часто й так щедро, щоб це стало для вас звичною справою, і ви відзначали б те, що допомогли бідному, не більше ніж те, що з’їли свою щоденну їжу. Чиніть милостиню, навіть не шепочучи собі: "Який же я щедрий!" Не намагайтеся таким чином самі себе винагородити. Залиште це Богові, Який ніколи не перестає бачити, записувати й винагороджувати. Блаженний той, хто таємно зайнятий добрими ділами: він знаходить особливу радість у своїй невідомій для інших доброчинності. Це той хліб, який, з’їдений потай, солодший за царські бенкети. Чи не можу й я сьогодні дозволити собі цю приємну розкіш? Нехай це буде справжній бенкет ніжності й щедроти душі.

І тут, і в майбутньому Сам Господь особисто подбає про нагороду для того, хто таємно подає милостиню. Це станеться Його способом і в Його час; і Він обере найкраще. Знадобиться вічність, щоб розкрити, наскільки багато означає ця обітниця.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"А про Завулона сказав: Радій, Завулоне, як будеш виходити." (Втор.3318)

Благословіння племен належать і нам, бо ми — істинний Ізраїль, що поклоняється Богові в дусі й не покладається на тіло. Завулон має радіти, тому що Яхве благословить його "вихід"; і ми також бачимо обітницю для себе, що прихована в цьому благословінні. Коли ми виходимо, то будемо шукати нагоди для радості.

Ми вирушаємо в подорож, і Боже провидіння є нашим супроводом. Ми вирушаємо емігрувати, і Господь з нами як на суші, так і на морі. Ми виходимо як місіонери, і Ісус говорить: "Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!" (Мт.2820). Ми виходимо щодня до своєї праці, і можемо робити це з радістю, тому що Бог буде з нами від ранку до вечора.

Іноді, коли ми починаємо, нас охоплює страх, бо ми не знаємо, з чим можемо зіткнутися; але це благословіння може добре послужити нам словом підбадьорення. Коли ми пакуємо речі для дороги, покладемо цей вірш у нашу валізу; покладемо його в наше серце й збережемо там; так, покладемо його й на наші уста, щоб він змушував нас співати. Давайте піднімати якір із піснею або сідати в транспорт з псалмом. Давайте належати до племені, що радіє, і в кожному нашому русі прославляти Господа радісними серцями.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Гори й холми будуть тішитися перед вами співанням, і всі польові дерева будуть плескати в долоні." (Iс.5512)

Коли гріх прощений, наш найбільший смуток закінчується, і починається наша найщиріша радість. Така радість, яку Господь дарує тим, хто примирився з Ним, що вона переливається через край і наповнює всю природу захопленням. У матеріальному світі є прихована музика, і відновлене серце вміє її відкрити та зробити звучною. Творіння — це орган, а благодатна людина знаходить його клавіші, кладе на них свою руку й пробуджує всю систему всесвіту до гармонії хвали. Гори й пагорби та інші величні творіння — немов бас у цьому хорі; тоді як дерева лісу й усе живе підхоплюють мелодію співу.

Коли Боже Слово процвітає серед нас і душі спасаються, тоді все здається наповненим піснею. Коли ми чуємо визнання молодих віруючих і свідчення зрілих святих, ми настільки радіємо, що не можемо не славити Господа; і тоді здається, ніби скелі й пагорби, ліси й поля відлунюють наші ноти радості, перетворюючи світ на великий оркестр. Господи, цього радісного травневого дня виведи мене у Твій мелодійний світ, щоб я був сповнений хвали, як жайворонок у повному співі.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен