СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Правицею правди Своєї тебе Я підтримаю." (Iс.4110)

Страх падіння благодатний. Бути авантюрним — це не ознака мудрості. Настають часи, коли ми відчуваємо, що мусимо впасти, якщо не матимемо особливої підтримки. Ось вона. Божа правиця— це велична річ, на яку можна спертися. Пам’ятайте, це не просто Його рука, хоча вона й тримає небо та землю на своїх місцях, але Його правиця: Його сила, поєднана з майстерністю, Його сила там, де вона найвправніша. Ні, це ще не все, написано: "Я підтримаю тебе правицею праведності Своєї". Та рука, яку Він використовує для збереження Своєї святості та виконання Своїх царських вироків, — вона буде простягнута, щоб підтримати тих, хто довіряє Йому. Страшна наша небезпека, але радісна наша безпека. Людину, яку підтримує Бог, не можуть скинути демони.

Слабкі наші ноги, але всемогутня Божа правиця. Дорога може бути важкою, але Всемогутність — наша опора. Ми можемо сміливо йти вперед. Ми не впадемо. Давайте постійно спиратися на те, на що спирається все. Бог не відбере Своєї сили, бо Його праведність також там: Він буде вірний Своїй обітниці, і вірний Своєму Синові, а отже, вірний і нам. Якими ж щасливими ми повинні бути! Хіба ж ми не такі?

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Хоч Я тебе мучив, та мучити більше тебе вже не буду!" (Наум0112)

Страждання мають межу. Бог посилає їх, і Бог їх усуває. Чи зітхаєте ви і кажете: "Коли ж буде кінець?" Пам’ятайте, що наші печалі неодмінно і остаточно закінчаться, коли це бідне земне життя закінчиться. Давайте тихо чекати і терпляче переносити волю Господа, поки Він не прийде.

Тим часом наш Небесний Отець забирає різочку, коли Його задум щодо її використання повністю виконано. Коли Він позбавить нас нашої дурості, більше ударів не буде. А якщо страждання послане для випробування, щоб наші чесноти прославили Бога, воно скінчиться тоді, коли Господь зробить так, що ми засвідчимо Йому хвалу. Ми не хотіли б, щоб страждання зникли, доки Бог не отримає від нас всю честь, яку ми можемо Йому віддати.

Можливо, сьогодні настане "велика тиша" (Мт.0826). Хто знає, коли ці розбурхані хвилі поступляться місцем морю, гладенькому, мов скло, а морські птахи сядуть на тихі хвилі? Після довгих страждань молотило вішають, а пшениця спочиває в коморах. Можливо, ще до того, як мине багато годин, ми будемо такими ж щасливими, якими нині є засмученими. Господу неважко перетворити ніч на день. Той, Хто посилає хмари, може так само легко очистити небо. Будьмо бадьорими. Краще попереду. Заспіваймо "Алілуя" заздалегідь.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми про оте, що ти бачив та чув!" (Дiї2215)

Павла було обрано побачити і почути, як Господь промовляє до нього з Небес. Це Божественне обрання було для нього самого великим привілеєм; але воно не мало закінчитися на ньому, воно мало впливати на інших; так, на всіх людей. Саме Павлу Європа завдячує Євангелієм у цей час.

Це наше в нашій мірі – бути свідками того, що Господь відкрив нам, і на наш страх і ризик ми приховуємо це дорогоцінне об’явлення. По-перше, ми повинні бачити і чути, інакше нам не буде чого розповісти; але коли ми це виконуємо, ми повинні прагнути свідчити. Це має бути особистим: "Ти будеш". Це має бути для Христа: "Ти будеш свідком Йому". Це має бути постійним і всепоглинаючим; ми повинні бути цим понад усе, виключаючи багато інших питань. Наше свідчення має бути не для обраних небагатьох, які радо приймуть нас; але "перед усіма людьми" – для всіх, до кого ми можемо досягнути, молодих чи старих, багатих чи бідних, добрих чи поганих. Ми ніколи не повинні мовчати, як ті, хто одержимий німим духом; бо текст перед нами – це наказ і обітниця, і ми не повинні пропустити її – "Будеш ти свідком Йому". "Ви свідки Мої, говорить Господь" (Іс.4310).

Господи, виконай це слово і для мене також!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен