СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Як когось його ненька втішає, так вас Я потішу." (Іс.6613)

Материнське втішання! Ах, це сама ніжність. Як мати входить у горе своєї дитини! Як притискає її до своїх грудей і намагається прийняти весь її смуток у власне серце! Дитина може розповісти їй усе, і вона співчуватиме так, як ніхто інший. З усіх утішителів дитина найбільше любить свою матір, і навіть дорослі чоловіки знаходили, що так воно і є.

Чи ж Яхве зволить виконувати роль матері? Це справжня доброта. Ми легко сприймаємо, що Він є Отцем; але чи буде Він і Матір’ю? Хіба це не запрошує нас до святої близькості, до щирої довіри, до священного спокою? Коли Сам Бог стає "Утішителем", жодна скорбота не може довго залишатися. Розповімо Йому про свою біду, навіть якщо ридання й зітхання будуть нашим найпершим вираженням. Він не зневажить нас за наші сльози, наша мати ж не зневажала. Він зважить на нашу слабкість, як робила вона, і усуне наші провини, тільки набагато певнішим і безпечнішим способом, ніж могла зробити мати. Ми не будемо намагатися нести своє горе наодинці: це було б недобре для Того, Хто такий лагідний і добрий. Почнімо день із нашим люблячим Богом, і чому б нам не завершити його в тій самій компанії, адже матері не втомлюються від своїх дітей.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Послухайте слова Господнього ті, що на слово Його тремтите: Кажуть ваші брати, що ненавидять вас, що вас ради Ймення Мого виганяють: Хай прославлений буде Господь, і ми вашу радість побачимо (але Він з'явиться на вашу радість)! Та будуть вони посоромлені!" (Iс.6605)

Можливо, цей текст не стосується й одного з тисячі читачів цієї невеличкої книги обітниць; але Господь підбадьорює й того одного саме такими словами. Молімося за всіх, кого несправедливо вигнано із суспільства, яке вони люблять. Нехай Господь з’явиться їм на радість!

Цей текст стосується щиро побожних людей, які тремтять перед Господнім словом. Цих ненавиділи брати й зрештою відлучили через їхню вірність та святість. Це, безперечно, було для них дуже гірко — і ще більше тому, що їх виганяли в ім’я релігії та нібито задля прославлення Бога. Скільки ж усього чиниться для диявола в ім’я Бога! Використання імені Яхве, щоб додати отрути до укусу стародавнього змія, — яскравий приклад його підступності.

Явлення Господа заради них — це надія Його переслідуваних людей. Він з’являється як Заступник і Оборонець Своїх вибраних; і коли Він так чинить, це означає явне визволення для богобоязливих і посоромлення для їхніх гнобителів. О Господи, виконай це слово для тих, з кого люди глузують!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Правицею правди Своєї тебе Я підтримаю." (Iс.4110)

Страх падіння благодатний. Бути авантюрним — це не ознака мудрості. Настають часи, коли ми відчуваємо, що мусимо впасти, якщо не матимемо особливої підтримки. Ось вона. Божа правиця— це велична річ, на яку можна спертися. Пам’ятайте, це не просто Його рука, хоча вона й тримає небо та землю на своїх місцях, але Його правиця: Його сила, поєднана з майстерністю, Його сила там, де вона найвправніша. Ні, це ще не все, написано: "Я підтримаю тебе правицею праведності Своєї". Та рука, яку Він використовує для збереження Своєї святості та виконання Своїх царських вироків, — вона буде простягнута, щоб підтримати тих, хто довіряє Йому. Страшна наша небезпека, але радісна наша безпека. Людину, яку підтримує Бог, не можуть скинути демони.

Слабкі наші ноги, але всемогутня Божа правиця. Дорога може бути важкою, але Всемогутність — наша опора. Ми можемо сміливо йти вперед. Ми не впадемо. Давайте постійно спиратися на те, на що спирається все. Бог не відбере Своєї сили, бо Його праведність також там: Він буде вірний Своїй обітниці, і вірний Своєму Синові, а отже, вірний і нам. Якими ж щасливими ми повинні бути! Хіба ж ми не такі?

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен