СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Виллю Духа Свого на насіння твоє, а благословення Моє на нащадків твоїх." (Iс.4403)

Наші дорогі діти не мають Божого Духа від природи, як ми чітко бачимо. Ми бачимо в них багато такого, що викликає в нас страх щодо їхнього майбутнього, і це спонукає нас до молитви в агонії. Коли син стає особливо розбещеним, ми разом з Авраамом волаємо: "Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!" (Бут.1718). Ми б радше побачили наших дочок Аннами, ніж імператрицями. Цей вірш має вельми підбадьорити нас. Він йде після слів: "Не бійся, рабе Мій, Якове", і цілком може розвіяти наші страхи.

Господь дасть Свого Духа; дасть Його рясно, виливаючи Його; дасть Його дієво, щоб це було справжнім і вічним благословінням. Під цим Божественним виливом наші діти вийдуть уперед, і "цей буде казати: Я Господній, а той зватиметься йменням Якова" (Iс.4405).

Це одна з тих обітниць, щодо якої випитуватимуть Господа. Хіба ми не повинні у певний час, особливим чином, молитися за наших дітей? Ми не можемо дати їм нові серця, але Святий Дух може; і Його легко вблагати. Величний Отець насолоджується молитвами батьків і матерів. Чи є у нас дорогі люди поза ковчегом? Не заспокоюймося, доки вони разом з нами не будуть замкнуті всередині власною рукою Господа.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого (будеш) благословенний ти в місті." (Втор.2802-03)

Місто сповнене турбот, і той, хто змушений їздити туди день у день, вважає його місцем великого виснаження. Воно сповнене шуму, метушні, галасу та важких мук: численні його спокуси, втрати і турботи. Але поїхати туди з Божественним благословенням полегшує його складність; залишатися там з цим благословенням — означає знайти задоволення у його повинностях і силу, що відповідає його вимогам.

Благословення в місті може й не зробити нас великими, але воно збереже нас добрими; воно може й не зробити нас багатими, але збереже нас чесними. Чи то носильники, чи офісні робітники, чи менеджери, чи торговці, чи судді, місто надасть нам можливості бути корисними. Добре рибалити там, де є косяки риби, і це багатообіцяюче працювати для нашого Господа серед юрби. Ми можемо віддавати перевагу тиші сільського життя; але якщо нас покличуть до міста, ми, безумовно, можемо віддати перевагу йому, бо там є місце для нашої енергії.

Сьогодні сподіваймося добрих речей завдяки цій обітниці, і нехай наша турбота буде про те, щоб мати відкрите вухо до голосу Господа та готову руку для виконання Його розпорядження. Послух приносить благословення. "У дотриманні Його заповідей нагорода велика" (див. Пс.1912).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Поверне з неволі Господь, Бог твій, тебе." (Втор.3003)

Божі люди можуть продати самі себе в неволю через гріх. Який це гіркий плід — від надзвичайно гіркого кореня! Яке це рабство, коли Божа дитина продана під владу гріха, скута кайданами сатани, позбавлена свободи, обкрадена у силі молитви й радості в Господі! Пильнуймо, щоб не потрапити в таку неволю; але якщо це вже сталося з нами, не впадаймо у відчай.

Ми не можемо залишатися в рабстві назавжди. Господь Ісус заплатив надто високу ціну за наше викуплення, щоб залишити нас у руках ворога. Шлях до свободи — це: "Навернешся до Господа, Бога свого" (Втор.3002). Там, де ми вперше знайшли спасіння, ми знайдемо його знову. Біля підніжжя Христового хреста, визнаючи свій гріх, ми знайдемо прощення і визволення. Крім того, Господь хоче, щоб ми слухали Його голосу стосовно всього, що Він заповідав, і виконували це усім серцем і всією душею. Тоді наша неволя скінчиться.

Часто пригніченість духу й глибокі душевні страждання зникають, щойно ми відвертаємося від своїх ідолів і схиляємося в покорі перед живим Богом. Ми не повинні бути невільниками. Ми можемо повернутися до громадянства Сіону — і зробити це негайно. Господи, поверни нас з неволі!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен