СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"І покладе він руку свою на голову цілопалення, і буде йому дано вподобання на очищення від гріхів його." (Лев.0104)

Якщо через покладання руки того, хто приносить його, віл став його жертвою, то наскільки більше Ісус стане нашою через покладання руки віри?

"Моя віра кладе руку свою

На дорогу голову Твою,

Поки я каючись, стою,

І там свій гріх сповідую."

Якщо віл міг бути прийнятий за когось, щоб здійснити спокутування за нього, то наскільки більше Господь Ісус буде нашим повним і вседостатнім умилостивленням? Дехто сперечається з великою істиною замісництва; але що стосується нас, то це наша надія, наша радість, наша хвала, наше все. Ісус прийнятий за нас, щоб здійснити спокутування за нас, і ми "прийняті в Улюбленім".

Нехай читач одразу ж покладе свою руку на довершену жертву Господа, щоб, прийнявши її, отримати від неї користь. Якщо він зробив це один раз, нехай зробить це знову. Якщо він ніколи цього не робив, нехай простягне руку без жодного зволікання. Ісус тепер ваш, якщо ви бажаєте Його мати. Зіпріться на Нього; всією вагою зіпріться на Нього; і Він ваш без жодного сумніву; ви примирені з Богом, ваші гріхи стерті, і ви належите Господу.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено. Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя." (Йов3327-28)

Це слово правди, зібране з досвіду Божої людини, і воно рівнозначне обітниці. Те, що Господь зробив і робить, Він продовжуватиме робити, поки світ стоїть. Господь прийме до Свого лона всіх, хто прийде до Нього зі щирим визнанням у своєму гріху; насправді, Він завжди пильнує, щоб виявити тих, хто потрапив у біду через свої проступки.

Хіба ми не можемо схвалити використану тут мову? Хіба ми не згрішили, не згрішили особисто, щоб сказати: "Я згрішив"? Згрішили добровільно, перекрутивши правду? Згрішили, щоб виявити, що в цьому немає жодної користі, а лише вічна втрата? Тож звернімося до Бога з цим чесним визнанням. Він не просить більше. Ми не можемо зробити менше.

Виправдовуймося Його обітницею в ім'я Ісуса. Він визволить нас з пекельної безодні, що розверзається для нас; Він дасть нам життя і світло. Чому ми повинні впадати у відчай? Чому ми повинні навіть сумніватися? Господь не насміхається зі смиренних душ. Він справді має на увазі те, що говорить. Винні можуть бути прощені. Ті, хто заслуговує на страту, можуть отримати безкоштовне прощення. Господи, ми сповідуємося і молимо Тебе пробачити!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"А Він відказав: Та (авжеж) Я буду з тобою!" (Вих.0312)

Звісно, якщо Господь послав Мойсея з завданням, Він не відпустить його самого. Враховуючи величезний ризик, з цим пов'язаний, і велику силу, якої це вимагало, було б смішно для Бога посилати бідного самотнього єврея протистояти наймогутнішому царю в усьому світі, а потім залишати його самого. Неможливо уявити, щоб мудрий Бог прирівняв бідного Мойсея до фараона і величезних сил Єгипту. Тому Він говорить: "Авжеж Я буду з тобою", ніби не могло бути й мови про те, що Він пошле його самого.

У моєму випадку також діятиме те саме правило. Якщо я виконую Господнє завдання, просто покладаючись на Його силу та зосереджуючись лише на Його славі, то Він точно буде зі мною. Те, що Він посилає мене, зобов'язує Його підтримувати мене. Хіба цього недостатньо? Чого ще я можу бажати? Якби всі ангели та архангели були зі мною, я міг би зазнати невдачі; але якщо ВІН зі мною, я маю досягти успіху. Але мені треба подбати про те, щоб діяти гідно відповідно до цієї обітниці. Я не маю йти сором’язливо, без особливого ентузіазму, легковажно, безцеремонно. Якою людиною має бути той, з ким поруч Бог! У такому товаристві мені личить поводитися мужньо і, як Мойсей, безстрашно йти до фараона.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен