Не маючи власне слова "емоції" в єврейській мові Старого Заповіту, використовувались метоніми (слова, що використовуються як заміна чогось іншого, з чим воно асоціюється) для вираження цього поняття, як ми знаємо його сьогодні.
"Радісне серце лице веселить" (Пр.1513). Воно "добре лікує, а пригноблений дух сушить кості" (Пр.1722).
Часто, коли у нас є проблема чи хвороба, ми відчуваємо, ніби ніхто не хоче заморочуватися з нами. Те саме було і тоді, коли люди ще були під законом. Якщо хтось торкався хворої людини, його вважали забрудненим і нечистим. (Лев.1346). Тому багато людей були вигнанцями через свою хворобу. Ніхто не наближався і навіть не спілкувався з ними.
Коли ми бачимо, як Бог вилив Своє милосердя і благодать на наше життя на основі Своєї сутності, Свого плану і Завершеної роботи Христа, ми можемо планувати, що Його благодать буде єдиною політикою щодо нас у майбутньому.