В особі пророка Михея ми маємо образ людини в жахливій ситуації: душа сильно побита і в синцях, вклинений на дно ями (1Цар.2224-27), його одяг порваний і брудний, спирається на стіну, бо не може стояти.
В Книзі Левит 2317-18 хліби, печені для жертвоприношення, мали в собі закваску, але вони були первоплодами для Господа.
Мефібошет був чоловіком, який не міг ходити через нещасний випадок в дитинстві, внаслідок якого окривів на обидві ноги. Цар Давид прагнув виявити доброту до сім'ї Саула та Йонатана, тому його слуги знайшли Мефібошета, якого вони привели до царського столу. Він там їв до кінця свого життя (2Сам.0913).
Велике звільнення приходить до християнина, який вдячний. Навіть посеред труднощів його серце переповнює радість в Господі (Неєм.0810). Незважаючи на те, що напади сатани спеціально розроблені так, щоб привести до розчарування, дякування приносить захист нашій душі та розуму.