Ukrainian Ukrainian
Стати нашим патроном

СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

73/365 НІЖНЕ ВТІШАННЯ

73/365 НІЖНЕ ВТІШАННЯ

"Як когось його ненька втішає, так вас Я потішу." (Іс.6613)

Материнське втішання! Ах, це сама ніжність. Як мати входить у горе своєї дитини! Як притискає її до своїх грудей і намагається прийняти весь її смуток у власне серце! Дитина може розповісти їй усе, і вона співчуватиме так, як ніхто інший. З усіх утішителів дитина найбільше любить свою матір, і навіть дорослі чоловіки знаходили, що так воно і є.

Чи ж Яхве зволить виконувати роль матері? Це справжня доброта. Ми легко сприймаємо, що Він є Отцем; але чи буде Він і Матір’ю? Хіба це не запрошує нас до святої близькості, до щирої довіри, до священного спокою? Коли Сам Бог стає "Утішителем", жодна скорбота не може довго залишатися. Розповімо Йому про свою біду, навіть якщо ридання й зітхання будуть нашим найпершим вираженням. Він не зневажить нас за наші сльози, наша мати ж не зневажала. Він зважить на нашу слабкість, як робила вона, і усуне наші провини, тільки набагато певнішим і безпечнішим способом, ніж могла зробити мати. Ми не будемо намагатися нести своє горе наодинці: це було б недобре для Того, Хто такий лагідний і добрий. Почнімо день із нашим люблячим Богом, і чому б нам не завершити його в тій самій компанії, адже матері не втомлюються від своїх дітей.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

80/365 УНИКНИ ТОГО СПОТИКАННЯ

80/365 УНИКНИ ТОГО СПОТИКАННЯ

"Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться!" (Пр.0323)

Тобто, якщо ми ходимо шляхами мудрості та святості, то будемо в них збережені. Той, хто прямує по шосе вдень, перебуває під певним захистом. Для кожної людини є свій шлях, а саме її покликання в житті, і якщо ми побожно ходитимемо ним у Божому страху, Він збереже нас від зла. Можливо, ми не будемо пересуватись розкішно, але будемо рухатись безпечно. Можливо, ми не зможемо бігти, як юнаки, але зможемо ходити, як праведні люди.

Найбільша небезпека лежить у нас самих: наша слабка нога так легко може спіткнутися. Просімо більшої моральної сили, щоб подолати цю схильність до падіння. Дехто спотикається, бо не бачить каменя на дорозі: Божа благодать дає нам здатність розпізнавати гріх і уникати його. Тож тримаймося цієї обітниці й довіряймо Тому, Хто підтримує Своїх обраних.

На жаль, наша найбільша небезпека — це власна недбалість; але проти цього Господь Ісус застеріг нас словами: "Пильнуйте й моліться" (Мт.2641).

О, дай нам благодаті пройти цей день без жодного спотикання! Недостатньо просто не впасти, нашим прагненням має бути навіть не зробити найменшого хибного кроку, але зрештою прославити Того, "Хто може вберегти нас від падіння" (див. Юда0124).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

83/365 ЗМІЦНЕНІ ТА ЗБЕРЕЖЕНІ

83/365 ЗМІЦНЕНІ ТА ЗБЕРЕЖЕНІ

"І вірний Господь, що зміцнить вас і збереже від лукавого." (2Сол.0303)

Люди часто бувають позбавлені не лише віри, а й розуму. Серед нас і нині є "нерозумні та лукаві люди" (2Сол.0302). Немає користі сперечатися з ними чи намагатися жити з ними в мирі: вони нещирі серцем і лукаві в словах. І що ж із цього? Чи повинні ми через них тривожитися? Ні, звернімося до Господа, бо Він вірний. Жодна обітниця з Його Слова ніколи не буде порушена. Він не є ні нерозумним у Своїх вимогах до нас, ні невірним щодо наших уповань на Нього. Ми маємо вірного Бога. Нехай це буде нашою радістю.

Він зміцнить нас так, що злі люди не зможуть спричинити нашого падіння, і Він збереже нас так, що жодне зло, яке нині нападає на нас, насправді не зашкодить нам. Яке це благословення, що нам не потрібно боротися з людьми, але дозволено ховатися в Господі Ісусі, Який у найповнішій мірі співчуває нам. Є одне правдиве серце, один вірний розум, одна незмінна Любов — там знайдемо спокій. Господь виконає задум Своєї благодаті щодо нас, Своїх слуг, і нам не слід дозволяти навіть тіні страху охоплювати наш дух. Ніщо з того, що можуть зробити люди чи демони, не здатне позбавити нас Божого захисту й забезпечення. Сьогодні помолімося, щоб Господь зміцнив нас і зберіг.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

70/365 ЧИЯ БИТВА?

70/365 ЧИЯ БИТВА?

"І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мечем та списом, бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку." (1Сам.1747)

Нехай це буде твердо встановлено: битва належить Господу, і ми можемо бути цілком певні перемоги — і такої перемоги, яка найкраще виявить Божу силу. Господа занадто часто забувають усі люди, та навіть громада Ізраїля; і коли з’являється нагода показати людям, що Велика Першопричина може здійснити Свої наміри без людської сили, це безцінна можливість, яку слід добре використати. Навіть Ізраїль занадто покладається на меч і спис. Яка це велична річ - відсутність меча в руці Давида, але все ж Давид знав, що його Бог повалить ціле військо чужинців.

Якщо ми справді боремося за правду та праведність, то не слід зволікати, доки в нас з’являться талант, багатство чи будь-яка інша видима сила; але з такими камінцями, які знайдемо в потоці, і з нашою звичайною пращею, біжімо назустріч ворогові. Якби це була наша власна битва, ми, можливо, не були б упевнені; але якщо ми стоїмо за Ісуса і воюємо лише Його силою, то хто зможе протистояти нам? Без найменшого вагання станьмо перед филистимлянами; бо Господь Саваот із нами, і хто може бути проти нас?

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен