СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне." (Гал.0608)

Сіяння виглядає як збиткова справа, адже ми кладемо добре зерно в землю й більше його не бачимо. Сіяти ж для Духа здається дуже химерною, мрійливою справою, адже ми зрікаємося себе і, здається, нічого не отримуємо натомість. Проте, якщо ми сіємо для Духа, навчаючись жити для Бога, шукаючи підкорення Його волі та присвячуючи себе просуванню Його слави, то не сіємо даремно. Нашою нагородою буде життя — життя вічне. Це життя ми починаємо відчувати вже тут, входячи в пізнання Бога, спілкування з Ним і насолоду Ним. Це життя тече, як ріка, що дедалі глибшає й ширшає, аж поки не приведе нас до океану безмежного блаженства, де Боже життя буде нашим навіки.

Тож не будемо сьогодні сіяти для плоті, бо її врожай — тління, адже плоть завжди веде до цього. Але з духовною перемогою над собою житимемо для найвищих, найчистіших і найдуховніших цілей, прагнучи вшанувати нашого святого Господа послухом Його благодатному Духові. Який же це буде врожай, коли ми пожнемо вічне життя! Які снопи безкінечного блаженства зберемо! Яким святом стануть ті жнива! Господи, зроби нас такими женцями заради Твого Сина.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Переможцеві дам їсти приховану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове, якого не знає ніхто, тільки той, хто приймає його." (Об.0217)

Моє серце, збудися, щоб витривати у святій боротьбі, бо нагорода за перемогу велика. Сьогодні ми споживаємо небесну поживу, що падає навколо наших таборів; поживу пустелі, поживу, яка сходить із Неба, поживу, що ніколи не підводить мандрівників до Ханаану. Але для нас в Ісусі Христі приготовлено ще вищий рівень духовного життя і поживу для нього, яка поки що прихована від нашого досвіду. У золотій посудині, покладеній в ковчег, була порція манни, схована, яка, хоч і зберігалася віками, ніколи не псувалася. Ніхто її не бачив; вона була прихована разом із ковчегом заповіту, у Святому Святих. Так само найвище життя віруючого приховане з Христом у Бозі. Ми скоро до нього прийдемо. Ставши переможцями через благодать Господа нашого Ісуса, ми будемо їсти царську поживу й насолоджуватися царськими стравами. Ми будемо живитися Ісусом. Він є нашою "прихованою манною", так само як і манною пустелі. Він є всім у всьому для нас — і в найвищому, і в найнижчому нашому стані. Він допомагає нам боротися, дає перемогу, а потім Сам стає нашою нагородою. Господи, допоможи мені перемогти.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Не лякайсь перед ними, бо Я буду з тобою, щоб тебе рятувати, говорить Господь!" (Єр.0108)

Щоразу, коли страх входить у серце й змушує нас вагатися, ми наражаємося на небезпеку впасти в гріх. Зарозумілості слід остерігатися, але так само і боягузтва. "Насмілься бути, як Даниїл". Нашому великому Командиру мають служити відважні воїни.

Яка вагома підстава для мужності! Бог є з тими, хто з Ним. Він ніколи не залишить, коли настане час боротьби. Чи погрожують тобі? Хто ти, щоб боятися людини, яка помре? Чи втратиш ти своє становище? Твій Бог, Якому ти служиш, дасть Своїм слугам хліб і воду. Чи можеш ти Йому не довіряти? Чи насміхаються з тебе? Невже це зламає твої кості чи серце? Перенеси це заради Христа і навіть радій через це.

Бог є з вірними, праведними й святими, щоб визволити їх, і Він визволить тебе. Згадай, як Даниїл вийшов із лев’ячої ями, а троє святих юнаків — із печі. Твоя ситуація не така відчайдушна, як їхня; але навіть якби була, Господь провів би тебе через усе і зробив би тебе більше ніж переможцем. Бійся страху. Бійся бути наляканим. Твій найгірший ворог — у твоєму власному серці. Стань на коліна й благай про допомогу, а потім підведися, кажучи: "Я буду довіряти і не боятимуся".

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен