СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Бо так Господь Бог промовляє: Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегляну їх." (Єз.3411)

Це Він чинить спочатку, коли Його обрані подібні до блукаючих овець, що не знають ні Пастиря, ні кошари. Як дивовижно Господь знаходить Своїх вибраних! Ісус великий як Пастир, що шукає, а також як Пастир, що спасає. Хоч багато з тих, кого Отець дав Йому, підійшли майже до самих воріт пекла, Господь, досліджуючи й розшукуючи, знаходить їх і наближається до них у благодаті. Він знайшов нас — тож маймо добру надію і щодо тих, кого ми носимо в серці в молитві, бо Він знайде й їх.

Господь повторює цей процес щоразу, коли хтось із Його отари відходить від пасовиськ правди й святості. Вони можуть впасти у тяжку оману, глибокий гріх і закам’янілість серця; але Господь, Який став поручителем за них перед Своїм Отцем, не дозволить жодному з них загинути. Провидінням і благодаттю Він переслідує їх у чужих краях, у оселях убогості, в схованках невідомості, у глибинах відчаю; Він не втратить жодного з усіх, кого Отець дав Йому. Для Ісуса справа честі — знайти і спасти всю отару, без жодного винятку. Яка це обітниця, за яку можна благати, якщо цієї миті я змушений вигукнути: "Я заблукав, мов загублена вівця"!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Переможцеві дам їсти приховану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове, якого не знає ніхто, тільки той, хто приймає його." (Об.0217)

Моє серце, збудися, щоб витривати у святій боротьбі, бо нагорода за перемогу велика. Сьогодні ми споживаємо небесну поживу, що падає навколо наших таборів; поживу пустелі, поживу, яка сходить із Неба, поживу, що ніколи не підводить мандрівників до Ханаану. Але для нас в Ісусі Христі приготовлено ще вищий рівень духовного життя і поживу для нього, яка поки що прихована від нашого досвіду. У золотій посудині, покладеній в ковчег, була порція манни, схована, яка, хоч і зберігалася віками, ніколи не псувалася. Ніхто її не бачив; вона була прихована разом із ковчегом заповіту, у Святому Святих. Так само найвище життя віруючого приховане з Христом у Бозі. Ми скоро до нього прийдемо. Ставши переможцями через благодать Господа нашого Ісуса, ми будемо їсти царську поживу й насолоджуватися царськими стравами. Ми будемо живитися Ісусом. Він є нашою "прихованою манною", так само як і манною пустелі. Він є всім у всьому для нас — і в найвищому, і в найнижчому нашому стані. Він допомагає нам боротися, дає перемогу, а потім Сам стає нашою нагородою. Господи, допоможи мені перемогти.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Я шаную тих, хто шанує Мене." (1Сам.0230)

Чи роблю я шанування Бога великою метою свого життя й правилом своєї поведінки? Якщо так, то Він ушанує мене. Можливо, певний час я не матиму пошани від людей, але Бог Сам виявить мені пошану у найдієвіший спосіб. Зрештою виявиться, що найпевніший шлях до пошани — це бути готовим прийняти ганьбу заради чистого сумління.

Священик Ілій не вшанував Господа належним управлінням свого дому, а його сини не вшанували Господа поведінкою, гідною їхнього святого служіння; тому Господь не вшанував їх, але забрав первосвященство з їхнього роду й поставив юного Самуїла правителем у краї замість будь-кого з їхньої лінії. Якщо я хочу, щоб мій дім був звеличений, то маю вшановувати Господа в усьому. Бог може дозволити нечестивим здобувати світські почесті; але гідність, яку дає Він Сам, як і славу, пошану та безсмертя, Він приберігає для тих, хто святою покорою дбає про те, щоб шанувати Його.

Що я можу зробити сьогодні, щоб ушанувати Господа? Я прославлю Його своїм усним свідченням і практичним послухом. Я також вшаную Його своїм достатком і принесу Йому як жертву якесь особливе служіння. Нехай я присяду й поміркую, як я можу вшанувати Його, адже Він ушанує мене.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен