СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

76/365 БІЙСЯ СТРАХУ

76/365 БІЙСЯ СТРАХУ

"Не лякайсь перед ними, бо Я буду з тобою, щоб тебе рятувати, говорить Господь!" (Єр.0108)

Щоразу, коли страх входить у серце й змушує нас вагатися, ми наражаємося на небезпеку впасти в гріх. Зарозумілості слід остерігатися, але так само і боягузтва. "Насмілься бути, як Даниїл". Нашому великому Командиру мають служити відважні воїни.

Яка вагома підстава для мужності! Бог є з тими, хто з Ним. Він ніколи не залишить, коли настане час боротьби. Чи погрожують тобі? Хто ти, щоб боятися людини, яка помре? Чи втратиш ти своє становище? Твій Бог, Якому ти служиш, дасть Своїм слугам хліб і воду. Чи можеш ти Йому не довіряти? Чи насміхаються з тебе? Невже це зламає твої кості чи серце? Перенеси це заради Христа і навіть радій через це.

Бог є з вірними, праведними й святими, щоб визволити їх, і Він визволить тебе. Згадай, як Даниїл вийшов із лев’ячої ями, а троє святих юнаків — із печі. Твоя ситуація не така відчайдушна, як їхня; але навіть якби була, Господь провів би тебе через усе і зробив би тебе більше ніж переможцем. Бійся страху. Бійся бути наляканим. Твій найгірший ворог — у твоєму власному серці. Стань на коліна й благай про допомогу, а потім підведися, кажучи: "Я буду довіряти і не боятимуся".

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

103/365 ЦЕ ТІЛО, СФОРМОВАНЕ ЗАНОВО

103/365 ЦЕ ТІЛО, СФОРМОВАНЕ ЗАНОВО

"Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його." (Флп.0321)

Часто, коли ми страждаємо від болю і не можемо ні мислити, ні поклонятися, ми відчуваємо, що це справді "тіло нашого приниження", і коли нас спокушають пристрасті, що піднімаються з плоті, слово "пониження" не здається надто сильним. Наші тіла принижують нас — і це, мабуть, найкраще, що вони для нас роблять. О, якби ж ми були належним чином смиренними, бо наші тіла поєднують нас із тваринами, і навіть пов'язують нас із порохом!

Але наш Спаситель, Господь Ісус, змінить усе це. Ми будемо уподібнені до Його славного тіла. Це станеться з усіма, хто вірить в Ісуса. Через віру їхні душі вже перемінені, а їхні тіла зазнають такого оновлення, яке зробить їх придатними для відродженого духу. Як скоро відбудеться це велике перетворення — ми не знаємо. Але думка про нього повинна допомагати нам переносити сьогоднішні випробування і всі страждання плоті. Ще трохи і ми будемо такими, яким є Ісус зараз. Більше не буде болючих чол, опухлих кінцівок, затуманених очей, знеможених сердець. Стара людина вже не буде зібранням немочей, а хвора людина — масою страждання. "Подібне до славного тіла Його" — який величний вислів! Навіть наша плоть може спочивати в надії на таке воскресіння.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

107/365 ПРИМИРЕНІ ВОРОГИ

107/365 ПРИМИРЕНІ ВОРОГИ

"Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею." (Пр.1607)

Я повинен бачити, що мої шляхи приємні Господу. Навіть тоді я матиму ворогів; і, можливо, тим вірогідніше, адже я прагну чинити те, що є правильним. Але яка це обітниця! Господь зробить так, що гнів людини прославлятиме Його, і стримає його так, що він не буде мене турбувати.

Він може змусити ворога відмовитися від наміру зашкодити мені, навіть якщо той цього прагне. Так Він учинив із Лаваном, який переслідував Якова, але не наважився його торкнутися. Або Він може вгамувати гнів ворога і зробити його дружнім, як сталося з Ісавом, який зустрів Якова по-братньому, хоча Яків боявся, що той уразить його та його родину мечем. Господь також може навернути лютого противника в брата у Христі й співпрацівника, як це сталося із Савлом із Тарсу. О, нехай Він зробить це в кожному випадку, коли з’являється дух переслідування!

Щаслива та людина, чиї вороги стають для неї такими, якими були леви для Даниїла в ямі — тихими й мирними супутниками! Коли я зустріну смерть, яку називають останнім ворогом, молюся, щоб бути в мирі. Нехай лише моєю головною турботою буде догоджати Господу в усьому. О, заради віри і святості, бо вони приємні Всевишньому!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

111/365 БОГ ВІДШКОДОВУЄ

111/365 БОГ ВІДШКОДОВУЄ

"Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому." (Пр.1917)

Ми повинні давати бідним із милосердя. Не для того, щоб нас бачили й хвалили, і тим більше не для того, щоб здобути над ними вплив; але з чистого співчуття й жалю ми маємо допомагати їм.

Ми не повинні очікувати нічого у відповідь від бідних, навіть подяки; натомість маємо вважати зроблене нами позикою для Господа. Він бере на Себе це зобов’язання, і якщо ми дивимося на Нього в цій справі, то не повинні дивитися на іншу сторону. Яку ж честь дарує нам Господь, коли Він удостоюється позичати в нас! Той купець є справді привілейованим, у чиїх книгах записаний Сам Господь. Було б шкода вписати таке Ім’я за мізерну суму — зробімо її вагомою. Коли наступний нужденний зустрінеться нам на дорозі, допоможімо йому.

Щодо відшкодування — ми не сильно про нього думаємо, і все ж ось розписка від Господа. Благословенне Його Ім’я, Його обіцянка заплатити краща за золото й срібло. Чи не відчуваємо ми нестачі через тяжкі часи? Ми можемо зі смиренням подати цей рахунок до Банку віри. Чи не був хтось із нас трохи скупим щодо бідних? Бідна душа. Нехай Господь простить його.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен