СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

110/365 ВІРОЮ, А НЕ ПОЧУТТЯМИ

110/365 ВІРОЮ, А НЕ ПОЧУТТЯМИ

"А праведний житиме вірою." (Рим.0117)

Я не помру. Я можу, я справді вірю в Господа, мого Бога, і ця віра збереже мене живим. Я буду зарахований до тих, хто у своєму житті праведний; але навіть якби я був досконалим, я не намагався б жити власною праведністю; я тримався б праці Господа Ісуса і все одно жив би вірою в Нього і ні чим іншим. Якби я навіть міг віддати своє тіло на спалення за Господа Ісуса, я не покладався б на власну відвагу й витривалість, а все одно жив би вірою.

"Якби я мучеником стояв у вогні,

Я б Ім’я Спасителя кликав тоді;

Прощення благав би ради Нього,

І не мав би жодних інших прохань".

Жити вірою — набагато надійніше й радісніше, ніж жити почуттями чи ділами. Галузка, перебуваючи на виноградній лозі, живе кращим життям, ніж могла б жити сама по собі, навіть якби взагалі могла існувати окремо від стебла. Жити, тримаючись Ісуса, черпаючи все від Нього, — це солодка і свята річ. Якщо навіть найправедніші мають жити так, то тим більше я, бідний грішник! Господи, я вірю. Я мушу цілковито довіряти Тобі. Що ще я можу робити? Довіряти Тобі це моє життя. Я відчуваю, що це так. Я перебуватиму в цьому до кінця.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

122/365 ДУХОВНЕ СІЯННЯ

122/365 ДУХОВНЕ СІЯННЯ

"Хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне." (Гал.0608)

Сіяння виглядає як збиткова справа, адже ми кладемо добре зерно в землю й більше його не бачимо. Сіяти ж для Духа здається дуже химерною, мрійливою справою, адже ми зрікаємося себе і, здається, нічого не отримуємо натомість. Проте, якщо ми сіємо для Духа, навчаючись жити для Бога, шукаючи підкорення Його волі та присвячуючи себе просуванню Його слави, то не сіємо даремно. Нашою нагородою буде життя — життя вічне. Це життя ми починаємо відчувати вже тут, входячи в пізнання Бога, спілкування з Ним і насолоду Ним. Це життя тече, як ріка, що дедалі глибшає й ширшає, аж поки не приведе нас до океану безмежного блаженства, де Боже життя буде нашим навіки.

Тож не будемо сьогодні сіяти для плоті, бо її врожай — тління, адже плоть завжди веде до цього. Але з духовною перемогою над собою житимемо для найвищих, найчистіших і найдуховніших цілей, прагнучи вшанувати нашого святого Господа послухом Його благодатному Духові. Який же це буде врожай, коли ми пожнемо вічне життя! Які снопи безкінечного блаженства зберемо! Яким святом стануть ті жнива! Господи, зроби нас такими женцями заради Твого Сина.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

128/365 ПОТРІБНІ ПРАЦІВНИКИ

128/365 ПОТРІБНІ ПРАЦІВНИКИ

"Ідіть і ви в виноградник, і все, що буде справедливим, те й отримаєте." (Мт.2007 з оригіналу)

Так, у Христовому винограднику є робота й для старих тіл. Уже одинадцята година, а Він усе ж дозволяє нам працювати. Яка це велика благодать! Безперечно, кожен старий чоловік мав би радісно прийняти це запрошення! Коли люди досягають похилого віку, ніхто вже не хоче їх брати на службу; вони ходять від крамниці до крамниці, а роботодавці дивляться на їхнє сиве волосся й лише похитують головами. Але Ісус приймає старих людей і також дає їм добру нагороду! Це справді милість. Господи, допоможи літнім людям вступити на Твою службу без жодної затримки.

Але чи Господь платитиме нагороду виснаженим старим людям? Не сумнівайтеся в цьому. Він говорить, що дасть вам те, що справедливе, якщо ви працюватимете на Його полі. Він неодмінно дасть вам благодать тут і славу в майбутньому. Він дарує теперішню втіху і майбутній спокій; силу відповідно до вашого дня і видіння слави, коли настане ніч смерті. Усе це Господь Ісус так само вільно дасть наверненому в старості, як і тому, хто вступив на Його службу в молоді роки.

Нехай я розповім це якомусь неспасенному старому чоловікові чи старій жінці й помолюся, щоб Господь благословив це заради Ісуса. Де ж мені знайти таких людей? Я виглядатиму їх і з любов’ю розповідатиму їм цю добру новину.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

132/365 ВШАНОВАНІ СЛУГИ

132/365 ВШАНОВАНІ СЛУГИ

"Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований." (Пр.2718)

Той, хто доглядає фігове дерево, матиме плоди за свою працю, а той, хто служить доброму господареві, одержить честь як нагороду. Воістину, Господь Ісус є найкращим із усіх Господарів, і вже сама можливість зробити хоч найменше діло заради Нього є великою честю. Служити деяким панам — це ніби доглядати дике кисле дерево й їсти його кислі плоди як платню; але служити моєму Господу Ісусу — це доглядати фігове дерево з найсолодшими фігами. Його служіння саме по собі є радістю; постійність у ньому — вивищенням; успіх у ньому — благословенням тут, на землі; а нагорода за нього — славою на небесах.

Найбільші наші почесті будуть зібрані в ту пору, коли дозріють фіги, тобто у наступному світі. Ангели, які тепер служать нам, понесуть нас додому, коли завершиться наша денна праця. Небо, де перебуває Ісус, стане нашим почесним домом, вічне блаженство — нашою славною часткою, а Сам Господь — нашим величним Супутником. Хто може повністю осягнути зміст цієї обітниці: "Хто служить своєму господареві, той буде вшанований"?

Господи, допоможи мені служити моєму Господареві. Нехай я залишу всі думки про почесть до того часу, коли Ти Сам ушануєш мене. Нехай Твій Святий Дух зробить мене смиренним і терплячим працівником та слугою!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен