СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

132/365 ВШАНОВАНІ СЛУГИ

132/365 ВШАНОВАНІ СЛУГИ

"Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований." (Пр.2718)

Той, хто доглядає фігове дерево, матиме плоди за свою працю, а той, хто служить доброму господареві, одержить честь як нагороду. Воістину, Господь Ісус є найкращим із усіх Господарів, і вже сама можливість зробити хоч найменше діло заради Нього є великою честю. Служити деяким панам — це ніби доглядати дике кисле дерево й їсти його кислі плоди як платню; але служити моєму Господу Ісусу — це доглядати фігове дерево з найсолодшими фігами. Його служіння саме по собі є радістю; постійність у ньому — вивищенням; успіх у ньому — благословенням тут, на землі; а нагорода за нього — славою на небесах.

Найбільші наші почесті будуть зібрані в ту пору, коли дозріють фіги, тобто у наступному світі. Ангели, які тепер служать нам, понесуть нас додому, коли завершиться наша денна праця. Небо, де перебуває Ісус, стане нашим почесним домом, вічне блаженство — нашою славною часткою, а Сам Господь — нашим величним Супутником. Хто може повністю осягнути зміст цієї обітниці: "Хто служить своєму господареві, той буде вшанований"?

Господи, допоможи мені служити моєму Господареві. Нехай я залишу всі думки про почесть до того часу, коли Ти Сам ушануєш мене. Нехай Твій Святий Дух зробить мене смиренним і терплячим працівником та слугою!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

144/365 ОДИН – БІЛЬШІСТЬ!

144/365 ОДИН – БІЛЬШІСТЬ!

"Один чоловік із вас сам жене тисячу, бо Господь, Бог ваш Він той Вояк для вас, як говорив був Він вам." (I.Н.2310)

Навіщо рахувати голови? Одна людина із Богом — уже більшість, навіть якщо по той бік тисяча. Іноді наших помічників може бути навіть забагато, щоб Бог працював із ними — як це було з Гедеоном, який не міг нічого зробити, доки не збільшив свої сили, прорідивши їхню чисельність. Але військо Господнє ніколи не буває надто малим. Коли Бог захотів заснувати народ, Він покликав одного Авраама й благословив його. Коли Він захотів перемогти гордого фараона, Він не використовував армії, а лише Мойсея й Аарона. "Служіння однієї людини", як це називають деякі мудреці, Господь використовував набагато частіше, ніж навчені загони з їхніми начальниками. Хіба всі ізраїльтяни разом убили стільки ворогів, скільки Самсон один? Саул та його військо вбивали тисячі, а Давид — десятки тисяч.

Господь може дати ворогові величезну перевагу — і все ж перемогти його. Якщо ми маємо віру, то маємо Бога з нами; а що тоді значать людські натовпи? Один пастуший пес може гнати перед собою велике стадо овець. Якщо Господь послав тебе, о брате мій, Його сила здійснить Його Божественний задум. Тож покладайся на обітницю й будь дуже мужнім.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

111/365 БОГ ВІДШКОДОВУЄ

111/365 БОГ ВІДШКОДОВУЄ

"Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому." (Пр.1917)

Ми повинні давати бідним із милосердя. Не для того, щоб нас бачили й хвалили, і тим більше не для того, щоб здобути над ними вплив; але з чистого співчуття й жалю ми маємо допомагати їм.

Ми не повинні очікувати нічого у відповідь від бідних, навіть подяки; натомість маємо вважати зроблене нами позикою для Господа. Він бере на Себе це зобов’язання, і якщо ми дивимося на Нього в цій справі, то не повинні дивитися на іншу сторону. Яку ж честь дарує нам Господь, коли Він удостоюється позичати в нас! Той купець є справді привілейованим, у чиїх книгах записаний Сам Господь. Було б шкода вписати таке Ім’я за мізерну суму — зробімо її вагомою. Коли наступний нужденний зустрінеться нам на дорозі, допоможімо йому.

Щодо відшкодування — ми не сильно про нього думаємо, і все ж ось розписка від Господа. Благословенне Його Ім’я, Його обіцянка заплатити краща за золото й срібло. Чи не відчуваємо ми нестачі через тяжкі часи? Ми можемо зі смиренням подати цей рахунок до Банку віри. Чи не був хтось із нас трохи скупим щодо бідних? Бідна душа. Нехай Господь простить його.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

107/365 ПРИМИРЕНІ ВОРОГИ

107/365 ПРИМИРЕНІ ВОРОГИ

"Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею." (Пр.1607)

Я повинен бачити, що мої шляхи приємні Господу. Навіть тоді я матиму ворогів; і, можливо, тим вірогідніше, адже я прагну чинити те, що є правильним. Але яка це обітниця! Господь зробить так, що гнів людини прославлятиме Його, і стримає його так, що він не буде мене турбувати.

Він може змусити ворога відмовитися від наміру зашкодити мені, навіть якщо той цього прагне. Так Він учинив із Лаваном, який переслідував Якова, але не наважився його торкнутися. Або Він може вгамувати гнів ворога і зробити його дружнім, як сталося з Ісавом, який зустрів Якова по-братньому, хоча Яків боявся, що той уразить його та його родину мечем. Господь також може навернути лютого противника в брата у Христі й співпрацівника, як це сталося із Савлом із Тарсу. О, нехай Він зробить це в кожному випадку, коли з’являється дух переслідування!

Щаслива та людина, чиї вороги стають для неї такими, якими були леви для Даниїла в ямі — тихими й мирними супутниками! Коли я зустріну смерть, яку називають останнім ворогом, молюся, щоб бути в мирі. Нехай лише моєю головною турботою буде догоджати Господу в усьому. О, заради віри і святості, бо вони приємні Всевишньому!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен