СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Ґад на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п’яти (переможе вкінці)." (Бут.4919)

Дехто з нас був подібний до племені Ґада. Наших супротивників певний час було надто багато для нас, вони нападали на нас, мов ціла юрба. Так, і на якийсь момент вони нас перемогли; вони дуже раділи своїй тимчасовій перемозі. Але цим вони лише довели, що перша частина родинного благословення справді належить і нам, бо люди Христові, подібно до Ґада, матимуть юрбу, яка їх перемагатиме. Така поразка дуже болюча, і ми впали б у відчай, якби вірою не трималися другої частини батьківського благословення: "Він переможе вкінці".

"Усе добре, що добре закінчується", — сказав поет цього світу, і сказав правду. Війну слід оцінювати не за першими успіхами чи поразками, а за тим, що станеться "вкінці". Господь дасть правді та праведності перемогу "вкінці"; а як казав пан Баньян, це означає — назавжди, бо після кінця вже нічого не може бути.

Те, чого ми потребуємо, — це терпелива наполегливість у добрих справах і спокійна довіра до нашого славного Головнокомандувача. Христос, наш Господь Ісус, хоче навчити нас Своєму святому мистецтву тримати обличчя, мов кремінь, і пройти через працю чи страждання до кінця, поки не зможемо сказати: "Звершилося". Алілуя! Перемога! Перемога! Ми віримо цій обітниці: "Він переможе вкінці."

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Молитва невинних Його уподоба." (Пр.1508)

Це майже як обітниця, бо проголошує теперішній факт, який залишатиметься незмінним у всі віки. Бог має велике задоволення в молитвах праведних людей; Він навіть називає їх Своєю уподобою. Нашою першою турботою має бути праведність, невинність. Не схиляючись ні в той, ні в інший бік, залишаймося прямими: не викривленими хитрістю і не зламаними, піддаючись злу, будьте праведними у суворій цілісності та прямоті. Якщо ж ми почнемо хитрувати й ухилятися, то залишимося покладатися лише на себе. Якщо підемо кривими шляхами, то виявимо, що не можемо молитися, а якщо й робитимемо вигляд, що це робимо, то наші молитви будуть закриті для небес.

Чи йдемо ми прямою дорогою, виконуючи відкриту волю Господа? Тоді молімося багато і з вірою. Якщо наша молитва є Божою уподобою, не обмежуймо Його в тому, що приносить Йому задоволення. Він не звертає уваги на граматику, метафізику чи риторику молитви — у всьому цьому люди можуть зневажати її. Але Він, як Отець, радіє лепету Своїх дітей, заїканню Своїх новонароджених синів і дочок. Чи не повинні й ми насолоджуватися молитвою, якщо Господь тішиться нею? Ходімо до престолу знову й знову. Господь дає нам достатньо причин для молитви, і ми повинні дякувати Йому за це.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"І побачать усі народи землі, що Господнє Ім’я кличеться на тобі, і будуть боятися тебе." (Втор.2810)

Тоді в нас може не бути жодної причини боятися їх. Це свідчило б про злий дух і було б ознакою не віри, а невір’я. Бог може зробити нас настільки подібними до Себе, що люди будуть змушені визнати: ми справедливо носимо Його ім’я і справді належимо Святому Яхве. О, щоб ми отримали цю благодать, яку Господь чекає дати!

Будьте певні, що безбожні люди бояться істинних святих. Вони ненавидять їх, але також і бояться. Гаман тремтів перед Мордехаєм, навіть тоді, коли прагнув знищити цього праведного чоловіка (Ест.03). Насправді їхня ненависть часто виникає зі страху, який вони надто горді, щоб визнати. Тож ідімо шляхом правди й праведності без найменшого тремтіння. Страх — не для нас, а для тих, хто чинить зло і воює проти Господа Саваота. Якщо ж справді на нас кличеться ім’я Вічного Бога, ми в безпеці; бо, як колись, римлянин мав лише сказати: "Romanus sum" — "я римлянин", і міг розраховувати на захист усіх легіонів великої імперії, — так і кожна Божа людина має всемогутність своїм охоронцем, і Бог радше спустошить небо від ангелів, ніж залишить святого без захисту. Будьте відважніші за левів у правді, адже Бог із вами.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен