СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!" (2Кор.0616)

Ось взаємний інтерес: кожен належить один одному. Бог є часткою Своїх людей, а вибрані люди є часткою свого Бога. Святі знаходять у Богові своє найбільше надбання, і Він вважає їх Своїм особливим скарбом. Яке ж джерело втіхи міститься в цьому для кожного віруючого!

Цей блаженний стан взаємної належності веде до взаємної турботи. Бог завжди думає про Своїх людей, і вони завжди думають про Нього. Сьогодні мій Бог звершить усе для мене; що ж я можу зробити для Нього? Мої думки мають звертатися до Нього, бо Він думає про мене. Нехай це буде дійсністю, а не лише визнанням того, що так повинно бути.

Це, у свою чергу, веде до взаємного спілкування. Бог перебуває в нас, і ми перебуваємо в Ньому; Він ходить із нами, і ми ходимо з Богом. Яке це блаженне єднання!

О, даруй мені благодать ставитися до Господа як до мого Бога: довіряти Йому і служити Йому так, як того заслуговує Його Божественність! О, щоб я міг любити, поклонятися, прославляти й коритися Яхве в дусі та в правді — це прагнення мого серця. Коли я досягну цього, то знайду своє Небо. Господи, допоможи мені! Будь моїм Богом, допомагаючи мені пізнати Тебе як мого Бога, заради Ісуса.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував і нас вилікує, ударив і нас перев’яже!" (Ос.0601)

Це Господній шлях зранити перш ніж полікувати. У цьому — щира любов Його серця і впевнена операція Його руки. Він також спершу завдає удару перш ніж перев’язати рани, інакше робота була б сумнівною. Закон приходить перед Євангелієм; усвідомлення потреби — перед її задоволенням. Чи перебуває тепер читач під переконливою й стискаючою рукою Духа? Чи взяв він знову духа неволі на страх (Рим.0815)? Це благотворний початок справжнього євангельського зцілення й перев’язування ран.

Не впадай у відчай, дороге серце, але прийди до Господа з усіма своїми рваними ранами, темними синцями й відкритими виразками. Лише Він один може зцілити, і Йому приємно це робити. Наш Господь покликаний перев’язувати зламані серця, і Він досконало звершує цю справу. Не барімося, але негайно повернімося до Господа, від Якого ми відхилилися. Покажімо Йому наші відкриті рани й благаймо Його впізнати Свою власну працю та завершити її. Хіба хірург зробить розріз і залишить пацієнта стікати кров’ю до смерті? Хіба Господь зруйнує наш старий дім, а потім відмовиться збудувати кращий? Невже Ти коли-небудь навмисно примножував страждання бідних занепокоєних душ? Нехай буде це далеко від Тебе, Господи.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Тільки Тобою помилуваний сирота." (Ос.1404)

Ось чудова причина відкинути всіляку іншу надію й покладатися тільки на Господа. Коли дитина залишається без свого природного захисника, наш Бог вступає і стає її Опікуном; так само й тоді, коли людина втрачає всі опори, вона може покластися на живого Бога й знайти в Ньому все, що їй потрібно. Сироти віддаються під батьківську опіку Бога, і Він піклується про них. Автор цих рядків знає, що означає триматися лише за Божу руку, і він охоче свідчить, що жодна довіра не має такого підтвердження фактами і не приносить таких певних результатів, як довіра до невидимого, але вічно живого Бога.

Деякі діти, маючи батьків, не стають через це набагато щасливішими; але сироти з Богом — багаті. Краще мати Бога й не мати жодного іншого друга, ніж мати всіх покровителів на землі й не мати Бога. Втратити близьку людину боляче, але доки Господь залишається для нас джерелом милості, ми не є справжніми сиротами. Нехай сироти цього ранку звернуться до цього милостивого слова, і нехай усі, хто втратив видиму підтримку, зроблять так само. Господи, дай мені знайти милість у Тобі! Чим більша моя потреба й безпорадність, тим упевненіше я звертаюся до Твого люблячого серця.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен