СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"І сказав Господь до Мойсея: Зроби собі сарафа, і вистав його на жердині. І станеться, кожен покусаний, як погляне на нього, то буде жити." (Чис.2108)

Це славний прообраз Євангелія. Ісус, зарахований до беззаконників, висить перед нами на хресті. Погляд на Нього зцілить нас від зміїної отрути гріха; зцілить негайно — "як погляне на нього, то буде жити". Нехай читач, який сумує через свою гріховність, зверне увагу на ці слова: "КОЖЕН покусаний, як погляне на нього, то буде жити". Кожен, хто дивиться, знайде це правдивим. Я сам переконався: я поглянув на Ісуса, і відразу ожив. Я знаю, що так сталося. Читачу, якщо ти поглянеш на Ісуса, ти теж будеш жити. Правда, ти сповнений отрути і не бачиш жодної надії. І справді, іншої надії, окрім цієї, немає. Але це не сумнівне зцілення — "кожен покусаний, як погляне на нього, то буде жити".

Мідний змій був піднесений не як дивина для здорових, щоб вони на нього дивилися; його особливе призначення було для тих, хто був "покусаний". Ісус помер як справжній Спаситель для справжніх грішників. Чи укус зробив тебе п’яницею, чи злодієм, чи нечистим, чи безбожним, погляд на Великого Спасителя зцілить тебе від цих недуг і дасть тобі жити у святості та спілкуванні з Богом. Поглянь і живи.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!" (Єр.3134)

Коли ми пізнаємо Господа, ми отримуємо прощення гріхів. Ми пізнаємо Його як Бога благодаті, Який прощає наші провини. Яке це радісне відкриття!

Але як Божественно сформульована ця обітниця: Господь обіцяє більше не згадувати наших гріхів! Чи може Бог забути? Він говорить, що забуде — і Він має на увазі саме те, що говорить. Він буде дивитися на нас так, ніби ми ніколи не грішили. Велике викуплення настільки досконало усунуло весь гріх, що для Божого розуму він більше не існує. Віруючий тепер в Ісусі Христі — прийнятий так само, як Адам у своїй невинності; навіть більше, бо він зодягнений у Божественну праведність, тоді як праведність Адама була лише людською.

Великий Господь не буде згадувати наших гріхів так, щоб карати за них або щоб хоч трохи менше любити нас через них. Як борг перестає бути боргом, коли він сплачений, так і Господь повністю стирає беззаконня Своїх людей.

Коли ми тужимо через свої гріхи й недоліки, а це наш обов’язок, доки ми живемо, водночас радіймо, що вони ніколи не будуть поставлені нам у провину. Це змушує нас ненавидіти гріх. Боже безкорисливе прощення спонукає нас прагнути ніколи більше не засмучувати Його непослухом.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Господні священики будуть казати на вас." (Iс.6106)

Ця буквальна обітниця, дана Ізраїлеві, у духовному значенні належить насінню за Духом, тобто всім віруючим. Якщо ми житимемо відповідно до своїх привілеїв, то маємо жити для Бога так ясно й виразно, що люди побачать, що ми відділені для святого служіння, — і називатимуть нас священниками Господа. Ми можемо працювати чи займатися торгівлею, як і інші, і водночас бути цілковито й повністю служителями Бога. Нашим єдиним заняттям має бути приносити безперервну жертву молитви, хвали, свідчення й самопосвяти живому Богові через Ісуса Христа.

Маючи таку єдину мету, ми можемо залишити відволікаючі турботи тим, хто не має вищого покликання. "Зостав мертвим ховати мерців своїх" (Мт.0822). Написано: "І встануть чужинці та й пастимуть ваші отари, і сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями!" (Іс.6105). Нехай вони керують політикою, розв’язують фінансові проблеми, обговорюють науку й з’ясовують новітні тонкощі критики; а ми присвятимо себе служінню, як і личить тим, хто, подібно до Господа Ісуса, поставлений на вічне священство.

Приймаючи цю почесну обітницю як таку, що містить у собі святий обов’язок, одягнімося в одяг святості й служімо перед Господом увесь день.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен