СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його." (Флп.0321)

Часто, коли ми страждаємо від болю і не можемо ні мислити, ні поклонятися, ми відчуваємо, що це справді "тіло нашого приниження", і коли нас спокушають пристрасті, що піднімаються з плоті, слово "пониження" не здається надто сильним. Наші тіла принижують нас — і це, мабуть, найкраще, що вони для нас роблять. О, якби ж ми були належним чином смиренними, бо наші тіла поєднують нас із тваринами, і навіть пов'язують нас із порохом!

Але наш Спаситель, Господь Ісус, змінить усе це. Ми будемо уподібнені до Його славного тіла. Це станеться з усіма, хто вірить в Ісуса. Через віру їхні душі вже перемінені, а їхні тіла зазнають такого оновлення, яке зробить їх придатними для відродженого духу. Як скоро відбудеться це велике перетворення — ми не знаємо. Але думка про нього повинна допомагати нам переносити сьогоднішні випробування і всі страждання плоті. Ще трохи і ми будемо такими, яким є Ісус зараз. Більше не буде болючих чол, опухлих кінцівок, затуманених очей, знеможених сердець. Стара людина вже не буде зібранням немочей, а хвора людина — масою страждання. "Подібне до славного тіла Його" — який величний вислів! Навіть наша плоть може спочивати в надії на таке воскресіння.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Не тішся, моя супротивнице, з мене, хоч я впала, Сіонська дочка, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло!" (Мих.0708)

Це може передавати почуття чоловіка чи жінки, зневажених і пригнічених. Наш ворог може на певний час загасити наше світло. Але в Господі для нас є безсумнівна надія; і якщо ми довіряємо Йому та тримаємося своєї праведності, наш час пригнічення і темряви скоро мине. Насмішки ворога — лише на мить. Господь невдовзі оберне їхній сміх на плач, а наші зітхання — на спів.

Навіть якщо великий ворог душ на деякий час здобуде над нами перемогу, як це було й з кращими за нас, усе ж не втрачаймо відваги — ми незабаром подолаємо його. Ми піднімемося після падіння, бо наш Бог не впав, і Він підніме нас. Ми не залишимося в темряві, хоч нині й перебуваємо в ній, адже наш Господь є джерелом світла, і Він скоро дарує нам радісний день. Тож не впадаймо у відчай і навіть не сумніваймося. Один оберт колеса — і той, хто був унизу, опиниться вгорі. Горе тим, хто тепер сміється, бо вони будуть ридати й плакати, коли їхня хвальба обернеться на вічний сором. Блаженні ж усі, хто свято сумує, бо вони будуть Божественно втішені.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Тому то ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?" (Євр.1306)

Оскільки Бог ніколи не залишить і не покине нас, ми можемо бути задоволені тим, що маємо. Адже коли Господь є нашим, ми не залишимося без друга, без скарбу й без притулку. Це запевнення може зробити нас цілком незалежними від людей. Під таким високим покровительством ми не відчуваємо спокуси принижуватися перед людьми й просити в них дозволу жити власним життям; навпаки, ми сміливо говоримо те, що маємо сказати, і не боїмося заперечень.

Той, хто боїться Бога, не має боятися нічого іншого. Ми повинні мати такий благоговійний страх перед живим Господом, щоб усі погрози найгордіших переслідувачів діяли на нас не більше, ніж свист вітру. У наші дні люди не можуть зробити нам стільки зла, скільки могли за часів, коли апостол писав ці слова. Катівні та вогнища вже вийшли з ужитку. Велетенський Папа більше не може спалювати паломників. Якщо послідовники неправдивих учителів намагаються завдавати болю жорстокими насмішками й презирством, ми не дивуємося цьому, бо люди цього світу не можуть любити небесне насіння. І що ж тоді? Ми повинні зносити зневагу світу. Вона не ламає кісток. З Божою допомогою будьмо відважними: нехай світ лютує, якщо хоче, але ми не будемо його боятися.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен