СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"І станеться, коли ти почуєш шелест кроку на верховіттях бальзамового ліска, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський табір." (2Сам.0524)

Є ознаки Божого руху, які повинні спонукати й нас. Дух Божий віє, де хоче, і ми чуємо Його голос (Ів.0308). Тоді саме час нам бути більш діяльними, ніж будь-коли. Ми маємо скористатися золотою нагодою і використати її якнайкраще. Нам належить боротися з филистимлянами завжди; але коли Сам Господь іде перед нами, тоді ми повинні бути особливо мужніми в цій війні.

Вітерець коливав верхівки дерев, і Давид та його люди сприйняли це як сигнал до наступу; і коли вони рушили вперед, Сам Господь уразив ворогів. О, якби ж сьогодні Господь дав нам можливість свідчити про Нього багатьом нашим друзям! Будьмо пильні, щоб скористатися сприятливою нагодою, коли вона з’явиться. Хто знає, чи цей день не стане днем доброї звістки, часом здобуття душ. Тож тримаймо вуха відкритими, щоб почути шелест вітру, і наш розум готовим підкоритися цьому сигналу. Хіба обітниця: "тоді вийде Господь перед тобою" — не є достатнім заохоченням бути мужніми? Якщо Господь іде попереду нас, ми не маємо права відступати.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає." (Пс.14519)

Його власний Дух викликав у нас це воління, і тому Він відповість на нього. Це Його власне життя в нас спонукає до цього благання, і тому Він його почує. Ті, хто боїться Його, — це люди, що перебувають під найсвятішим впливом, і тому їхнє бажання — прославляти Бога та насолоджуватися Ним вічно. Як і Даниїл, вони — люди бажань, і Господь допоможе їм здійснити їхні прагнення.

Святі бажання – це благодать у стеблині, і небесний Хлібороб буде культивувати їх, доки вони не досягнуть повного колоска. Богобоязливі люди прагнуть бути святими, корисними, благословінням для інших і таким чином шанувати свого Господа. Вони бажають забезпечення своїх потреб, допомоги під тягарем, провадження у розгубленості, визволення у скруті; і іноді це бажання настільки сильне, а їхня ситуація настільки нагальна, що вони кричать в агонії, як маленькі діти у болю, і тоді Господь діє найповніше і робить усе необхідне, згідно з цим Словом, – "та їм помагає".

Так, якщо ми боїмося Бога, нам більше нічого боятися; якщо ми кличемо до Господа, наше спасіння певне.

Нехай читач покладе цей текст на свій язик і триматиме його в роті цілий день, і він буде для нього як "тісто в меду" (Вих.1631).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!" (Пс.11207)

Невизначеність жахлива. Коли ми не маємо звісток з дому, то схильні тривожитися й не можемо переконати себе, що "відсутність новин — це добра новина". Віра є ліками від такого стану смутку: Господь Своїм Духом утверджує розум у святому спокої, і зникає всякий страх — як щодо майбутнього, так і щодо теперішнього.

Міцність (непорушність в оригіналі) серця, про яку говорить псалміст, слід ревно шукати. Це не просто віра в ту чи іншу Господню обітницю, а загальний стан непохитної довіри до нашого Бога — упевненість у тому, що Він ані Сам не вчинить нам зла, ані не дозволить комусь іншому зашкодити нам. Така постійна довіра охоплює як відоме, так і невідоме в житті. Яким би не був завтрашній день — наш Бог є Богом завтрашнього дня. Які б події не сталися, навіть якщо вони нам невідомі, наш Яхве є Богом невідомого, як і відомого. Ми рішуче налаштовані довіряти Господу, що б не сталося. І навіть якщо трапиться найгірше, наш Бог все ще найвеличніший і найкращий. Тому ми не будемо боятися, навіть якщо стукіт листоноші стривожить нас або телеграма розбудить опівночі. Господь живий, і чого можуть боятися Його діти?

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен