СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"І дам Я йому зорю досвітню." (Об.0228)

Поки не настане день і не щезнуть тіні, яке ж це благословення бачити в Ісусі "досвітню (ранкову) зорю"! Я пам'ятаю, як ми читали в газетах пусту казку про те, що знову з'явилася Віфлеємська зірка. Та по дослідженню виявилося, що це була лише "ранкова зоря". Але зрештою великої помилки тут не було.

Найкраще — бачити Ісуса як Сонце; але коли ми не можемо так зробити, то наступне найкраще — бачити Його як зорю, що провіщає день і свідчить про наближення вічного світла. Якщо сьогодні я ще не є всім тим, чим сподіваюся стати, то все ж я бачу Ісуса, і це запевняє мене, що одного дня я стану подібним до Нього. Побачити Ісуса вірою — це запорука того, що ми побачимо Його у славі й перемінимося на Його образ. Якщо нині я не маю всього світла й радості, яких бажаю, то неодмінно матиму; бо так само певно, як я бачу ранкову зорю, я побачу й день. Ранкова зоря ніколи не буває далеко від сонця.

Скажи ж, душе моя: чи дав тобі Господь ранкову зорю? Чи тримаєшся ти міцно правди, благодаті, надії та любові, які Господь тобі дарував? Бо в цьому вже є світанок прийдешньої слави. Той, Хто дає тобі перемагати зло і перебувати в праведності, тим самим уже дав тобі ранкову зорю.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Я шаную тих, хто шанує Мене." (1Сам.0230)

Чи роблю я шанування Бога великою метою свого життя й правилом своєї поведінки? Якщо так, то Він ушанує мене. Можливо, певний час я не матиму пошани від людей, але Бог Сам виявить мені пошану у найдієвіший спосіб. Зрештою виявиться, що найпевніший шлях до пошани — це бути готовим прийняти ганьбу заради чистого сумління.

Священик Ілій не вшанував Господа належним управлінням свого дому, а його сини не вшанували Господа поведінкою, гідною їхнього святого служіння; тому Господь не вшанував їх, але забрав первосвященство з їхнього роду й поставив юного Самуїла правителем у краї замість будь-кого з їхньої лінії. Якщо я хочу, щоб мій дім був звеличений, то маю вшановувати Господа в усьому. Бог може дозволити нечестивим здобувати світські почесті; але гідність, яку дає Він Сам, як і славу, пошану та безсмертя, Він приберігає для тих, хто святою покорою дбає про те, щоб шанувати Його.

Що я можу зробити сьогодні, щоб ушанувати Господа? Я прославлю Його своїм усним свідченням і практичним послухом. Я також вшаную Його своїм достатком і принесу Йому як жертву якесь особливе служіння. Нехай я присяду й поміркую, як я можу вшанувати Його, адже Він ушанує мене.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас." (Як.0408)

Чим ближче ми підходимо до Бога, тим люб'язніше Він відкриває Себе нам. Коли блудний син приходить до свого батька, батько біжить йому назустріч. Коли мандрівна голубка повертається до ковчега, Ной простягає руку, щоб прийняти її. Коли ніжна дружина шукає товариства свого чоловіка, він приходить до неї на крилах любові. Отже, дорогий друже, наближаймося до Бога, Який так милостиво чекає нас і навіть виходить нам назустріч.

Чи помічав ти слова з Ісаї 5809? Там Господь ніби віддає Себе у розпорядження Свого народу, кажучи: "Ось Я". Наче говорить: "Що ти хочеш Мені сказати? Що Я можу зробити для тебе? Я чекаю, щоб благословити тебе". Як же ми можемо вагатися наблизитися? Бог близький, щоб пробачати, благословляти, утішати, допомагати, оживляти й визволяти. Нехай головною метою для нас буде наблизитися до Бога. Коли це зроблено, зроблено все. Якщо ми наближаємося до людей, вони можуть з часом втомитися від нас і залишити нас; але якщо ми шукаємо лише Господа, жодних змін не відбудеться в Його розумі, а Він дедалі більше наближатиметься до нас у глибшому й радіснішому спілкуванні.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен