"Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє… Упало на добрую землю, і, зійшовши, уродило стокротно… Те, що на добрій землі, це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості." (Лк.0805,08,15)
В Посланні до Колосян 0305 Павло починає грецькою опис дії, яка є остаточною, дії, яка є раз і назавжди та одразу. Це виявляє, що те, з чим вже розібралися в моєму житті, було повирішувано раз і назавжди.
Коли людина не може слідувати за веденням Духа і коритися Богові, це виявляє більше, ніж просто несвідомість Божої любові. Це виявляє відсутність зламаного серця та впокореного духу (Іс.5715).
